Студентки ІV – А курсу

факультету музичного

мистецтва

денної форми навчання

Солдатової О.Г.

Науковий керівник -

кандидат педагогічних

наук, доцент

Бриліна В.Л.

Вінниця

2009

З міст

Вступ. 3

Розділ 1. Шляхи активізації музично-естетичного виховання засобами дидактичних ігор. 6

1.1 Творчі аспекти розвитку здібностей молодших школярів у процесі ігрової діяльності 6

1.2 Основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності молодших школярів 20

1.3 Методика застосування творчих ігор у музично-естетичному вихованні молодших школярів. 28

Висновки. 36

Список використаних джерел. 38

Вступ

Духовний розвиток особистості завжди спирається на її власну активність і виявляється у формуванні запитів та інтересів, виборі ідеалів, у визначенні сенсу життя. Тому інтерес до мистецтва є складовою частиною духовної культури особистості, її своєрідною домінантою.

Сучасний період оновлення суспільства, духовного відродження в цілому висуває комплекс нових проблем. Серед них на особливу увагу заслуговує посилення зв'язку між культурою та освітою, важливість якого зумовлена ідеєю самоцінності національно-орієнтованого світогляду особистості. Розробка нових педагогічних технологій у навчанні й вихованні на сучасному етапі розвитку освіти викликана соціальним замовленням суспільства школі, що пов'язано з необхідністю формування естетично й емоційно розвиненої, творчої висококультурної особистості засобами мистецтва.

Музично-естетичний розвиток збагачує внутрішній світ дитини, допомагає глибше сприймати, розуміти і відчувати музику,, уважно відноситись до навколишнього світу. Велике значення у цьому процесі мають творчі ігри. Щоб розкрити роль і характер впливу творчої гри як засобу музично-естетичного виховання школяра, необхідно зосередити увагу на вивченні нових шляхів використання різноманітних ігор на уроках музики і в позакласний час. Питання про те, у що грає дитина, до чого привчається, граючись ,ми розглядаємо як ігрову діяльність, яка не є самоціллю, а ефективним засобом виховання і навчання.

Проблема пошуку нових шляхів використання гри у навчально-виховному процесі молодших школярів в умовах сьогодення стоїть особливо гостро. До цієї проблеми звертаються багато педагогів-науковців, такі як: В.І Махров, В.А.Коваленко, В.В Гуркова .

Вітчизняні психологи С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін внесли вагомий внесок у розробку теорії дитячих ігор, показавши їх соціальний характер, і роль у вихованні. Найбільш ефективний розвиток дітей через ігри досягається при поєднанні ігрової діяльності з навчанням. Особлива відповідальність покладається на уроки музики, де педагогічні прийоми, спрямовані на забезпечення єдності емоційного й раціонального в навчанні, що значно підвищують ефективність розвитку творчої особистості. Тому формувати у молодших школярів навички музичного сприймання, творчого натхнення - актуальне завдання музичної педагогіки .

Незважаючи на досягнення психології і педагогіки музичної творчості, в цій сфері є багато невирішених проблем. Музичну творчість заперечують ті, кого цікавлять питання загальної освіти. Окремі музиканти заявляють про неможливість творення музики без знань основ композиції, про небезпеку формування дилетантів. Вони вважають, що це стоятиме на перешкоді конкретним музичним досягненням і не сформує основних музичних здібностей, зокрема мелодичного і гармонійного слуху, відчуття ритму, пам'яті, музичних уявлень.

Отже, обмеженість науково обґрунтованих рекомендацій з питань музично-естетичного виховання засобами творчих ігор обумовили вибір теми дослідження: "Використання музично-дидактичних ігор як засіб музично естетичного виховання молодших школярів" .

Об'єкт дослідження — процес музично-естетичного виховання школярів.

Предмет дослідження — дидактична діяльність як засіб музично-естетичного виховання молодших школярів.

Мета дослідження — теоретичне обґрунтування та розкриття основних методів дидактично-ігрової діяльності на уроках музики та в позакласних формах роботи.

Відповідно до мети дослідження визначені наступні завдання :

1. Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--