Курсовая работа: Використання платіжного календаря для підвищення ефективності управління грошовими потоками
- платіжний календар - форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, розробляється на короткостроковий період з щоденною сегментацією.
А.М. Поддєрьогін зазначає, що згадані види фінансових планових документів мають надзвичайно багатоваріантний характер,зумовлений як різноманітною специфікою діяльності кожного окремого підприємства, так і спектром його зв'язків із суб'єктами макросередовища. Враховуючи, що ряд початкових передумов розробки даних планів носять слабкий прогнозний характер, в економічній літературі рекомендується їх складання у трьох варіантах: "оптимістичному", "реалістичному" і "песимістичному" [30].
Платіжний календар представляє собою план грошових надходжень та витрат за визначений період із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства. Його інформаційною основою є різноманітні плани та баланси, що складаються на підприємстві: план реалізації продукції, кошторис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати праці, кошторис державного соціального страхування, кошторис витрат на технічне переозброєння та реконструкцію тощо.
План реалізації продукції (виконання робіт) є основним при визначенні очікуваних надходжень. В умовах ринкової економіки він повинен максимально враховувати рекомендації служби маркетингу підприємства, бути точним та обґрунтованим.
До кошторису виробничих витрат потрібно включати інформацію про суму та час здійснення витрат, необхідних для виконання плану реалізації продукції. В плануванні витрат, зокрема,при визначенні суми витрат на закупку обладнання, матеріалів та напівфабрикатів, беруть участь виробничі служби, в першу чергу- служби підготовки виробництва, постачання, комплектації.
Платіжний календар відображає очікувані грошові надходження та витрати у плановому періоді і призначений для планування змін обсягу грошових коштів та майбутніх фінансових потреб. О.Б. Крутік і М.М. Хайкін виділяють шість етапів при складанні платіжного календарю (рис. 1.3) [28].
Розглянута методика складання платіжного календарю, на наш погляд, може слугувати засобом "ранньої діагностики" фінансового стану
Рис. 1.3. Порядок складання платіжного календаря
підприємства. Якщо планується позитивне сальдо, то можна розраховувати на отримання додаткового доходу. Якщо ж на стадії проекту виявлено нестачу фінансових коштів, то у керівника є час для прийняття необхідних заходів.
Разом з тим, застосування наведеної методики має певні обмеження. Вона застосовується лише за умов, що кредити, отримані підприємством в поточному періоді, будуть витрачені тільки на надання товарного кредиту споживачам, а не на фінансування капітальних вкладень. В іншому випадку витрачання коштів на погашення кредиторської заборгованості минулих періодів призведе до зростання поточної заборгованості підприємства перед кредиторами. Особливо негативні результати така практика спричиняє в умовах інфляції, оскільки підприємство не може постійно фінансувати прострочені платежі за рахунок нових позик. Мінімально допустиме сальдо, встановлене емпіричним шляхом, дорівнює 5 % від сум щомісячних платежів замовників[61]. По суті, ці кошти представляють собою резервний капітал, що витрачається на погашення можливої короткострокової заборгованості підприємства постачальникам.
Таким чином, управління грошовими потоками господарюючих суб’єктів має наступні складові (рис. 1.4):
Рис. 1.4. Складові процесу управління грошовими потоками
Таким чином, надійним підґрунтям для створення ефективної системи фінансового планування грошових надходжень і видатків на підприємстві виступає якісне аналітичне забезпечення раціоналізації грошових потоків. Останнє має бути побудоване з урахуванням вимог системного підходу і комплексного вивчення економічних явищ і процесів підприємства, що досягається за допомогою методів фінансового аналізу. Їх застосування сприяє вирішенню низки важливих проблем: визначення необхідної грошової маси для здійснення безперебійної господарської діяльності в певному заданому періоді та збалансування грошових потоків в цілях підтримання перспективної ліквідності. Використання в практиці фінансово-господарської діяльності аналітичних процедур дозволить не лише розраховувати перспективну платоспроможність, а й виявляти внутрішні та зовнішні резерви її підвищення, визначати майбутні шляхи виходу з платіжної кризи для вітчизняних підприємств.
2. Експрес-аналіз фінансового стану та результатів діяльності ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»
Відкрите акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" (далі ВАТ "ПААЗ") засноване у 1994 році шляхом приватизації державного підприємства. Акціонерне товариство створене з метою задоволення на основі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів його учасників, а також членів трудового колективу, які не є акціонерами, і діє на підставі Статуту.
Засновником ВАТ є держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії. Акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що придбали акції ВАТ "ПААЗ" в процесі приватизації.
Згідно з установчим договором, ВАТ "ПААЗ" створене для здійснення виробничої, науково-дослідницької та комерційної діяльності за наступними напрямками:
- виробництво продукції і надання різних видів послуг різним галузям промисловості та сільського господарства за участю підприємств та громадян України та інших держав з метою задоволення потреб населення;
- проведення благодійної діяльності товариства, а також залучення фінансових ресурсів інших підприємств, організацій і громадян.
Чисельність працюючих на підприємстві за умови його нормального функціонування сягала 5000 осіб. Проте за останні роки відбулося скорочення обсягів діяльності підприємства і в 2009 році середньооблікова чисельність працюючих зменшилася до 1452 осіб.
Масштаби діяльності підприємства зумовлюють складну структуру його організаційної будови. Серед структурних підрозділів акціонерного товариства бюро та відділи, які виконують певні функції. Для загального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства в цілому функціонує бюро фінансово-економічного аналізу та економічний відділ, у складі якого - бюро цін, бюро планування, бюро нормування праці та зарплати і група корпоративного управління. Всі структурні підрозділи підзвітні Голові Правління ВАТ "ПААЗ", який обирається вищим органом ВАТ - Загальними зборами акціонерів.
Управління діяльністю товариства здійснюють загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління, ревізійна комісія. Головною особою в управлінській ієрархії ВАТ є голова правління, і одночасно, генеральний директор. Безпосередньо йому підпорядковані перший заступник голови правління з загальних питань та постачання, відділ кадрів, юридичний відділ, головний інженер, головний бухгалтер, головний спеціаліст з охорони праці, канцелярія, тощо.
Фінансова діяльність підприємства базується на формуванні фінансових ресурсів, майна та ефективному їх використанні і визначає фінансовий стан підприємства.
Для здійснення статутної діяльності та реалізації підприємницьких цілей ВАТ "ПААЗ" має у своєму розпорядженні відповідні економічні ресурси. Динаміка та ефективність їх формування і використання зумовлює майновий і фінансовий стан підприємства, позначається на обсягах та результатах його фінансово-господарської діяльності, можливостях подальшого розвитку. Зазначені господарські процеси супроводжуються рухом фінансових потоків та з метою забезпечення максимального ефекту від управління ними потребують системної кваліфікованої оцінки. На початковому етапі такої оцінки здійснюється загальний аналіз діяльності та економічного розвитку підприємства та експрес-діагностика його фінансового стану.
Для загальної характеристики темпів економічного розвитку ВАТ "ПААЗ" були проаналізовані фінансово-економічні показники його діяльності за 2007-2009 роки (таблиця 2.1).
За даними таблиці 2.1, в 2008 році порівняно з 2007 роком обсяг виробництва продукції, робіт, послуг збільшився в 2,08 рази, а розмір прибутку від звичайної діяльності до оподаткування – лише на 5,6% (3414,9/3234,0*100).
В 2009 році зазначені показники зростали в протилежній пропорції, тобто обсяг виробництва збільшився на 3,8%, прибуток – на 2046,5 тис. грн., або в 1,6 рази. Це доводить недостатність одного нарощування виробництва без відповідного поліпшення якісних показників діяльності.