Національна академія внутрішніх справ України

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів оперативних служб міліції

Кафедра кримінального права та процесу

Курсова робота

на тему:

«Висновок експерта як джерело доказів»

Виконав:

курсант 301 навчальної групи

рядовий міліції

Ковалишин В.М.

Перевірив:

старший викладач кафедри

кримінального права та процесу

підполковник міліції

Нагорський Ф.М.

КИЇВ - 2004

План.

Вступ.

1. Сутність та зміст поняття “висновок експерта” як джерела доказів в кримінальному процесі.

2. Зміст, структура та оцінка висновку експерта.

3. Значення висновку експерта в кримінальному судочинстві.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

Науково – технічний прогрес здійснює величезний вплив на всі сфери діяльності людини. Видатні фундаментальні відкриття дедалі більше і ширше проникають у практику, створюючи додаткові надійні передумови вдосконалення досліджень.

Цей процес неминуче зачіпає і таку специфічну галузь людської діяльності, як боротьба зі злочинністю. Рух до правової держави, дотримання законності і правопорядку, поліпшення роботи суду, слідства, прокуратури, адвокатури, захист прав громадян, організацій, підприємтсв повинні відповідати потребам громадян, задовольняти потреби суспільства.

У свою чергу держава повинна робити все для того, щоб викорінювати те, що заважає нам створти нормальні умови життя, забезпечити гідне людини цивілізованого світу правове, соціальне, й економічне регулювання проблем, які виникають в процесі її життєдіяльності. І тут боротьба зі злочинністю посідає особливе місце.

Виходячи з цього необхідно значно підвищити ефективність правоохоронної роботи, особливо на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи.

Внаслідок чого підвищується значення висновку експерта як джерела доказів в процесі доказування по кримінальній справі Особливо сьогодні коли відбуваються “якісні” способів підготовки, вчинення і приховання злочинів, збільшується кількість тяжких та особливо тяжких злочинів, які досить ретельно плануються і вчиняються професійно підготовленими особами та організованими злочинними групами. В таких випадках розібратися в механізмі вчинення злочину, так званих “неочевидних” злочинів, довести винність осіб по слідам залишеним на місці вчинення злочину неможливо без проведення експертизи і отримання висновку експерта. При вчиненні даних злочинів використовуються, як правило, сучасні досягнення науки та техніки, що ускладнює діяльність слідчого і вимагає від нього правильного розуміння сутності висновку експерта, відокремлення доказів даного виду від інших, а також порядок їх збирання і оцінки.

1. Сутність та зміст поняття “висновок експерта” як джерело доказів в кримінальному судочинстві.

Як свідчить історія, в теорії кримінального процесу висловлювались різноманітні точки зору з приводу кримінально – процесуальної сутності висновку експерта. Так, Баршев Я.І. у своїй роботі “Основания уголовного судопроизводства с применением к российскому судопроизводству”, стверджував, що результати експертизи є різновидом огляду. Шавров К.В. в своїй роботі “Экспертизы в уголовном деле”, розглядав висновок експерта як різновид показань свідка.

Сьогодні є загально прийнятою думка, що висновок експерта виступає в кримінальному судочинстві окремим джерелом доказів, а тому як і інші джерела доказів являє собою єдність процесуальної форми та змісту, тобто має процесуальну природу – комплекс найголовніших властивостей і характеристик доказів.[1] Разом з тим в чинному КПК України не закріплено визначення поняття “висновок експерта”. А тому в кримінальному процесі його розглядають в двох аспктах: як джерело доказів і як зміст процесуального документа (джерела доказів).

Що ж являє собою “висновок експерта” як джерело доказів в кримінальному судочинстві?

Виходячи із законів логіки визначити поняття певного явища, речі означає з’ясувати його головні, найбільш суттєві ознаки. Намагаючись дати визначення поняття певного явища, речі ми ставимо перед собою такі два завдання:

1. З’ясувати властивість визначуваного предмета, з метою отримати відповідь на запитання про те, що є даний предмет.

2. Обмежити визначуваний предмет від усіх інших суміжних з ним предметів.

Але визначення не залишається незмінним, раз і назавжди встановленими. У пізнанні йдуть від одних визначень, менш точних, до інших, більш точних, що відповідають даному рівню розвитку знань.[2]

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--