Курсовая работа: Вивчення історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко в 11 класі

ось ти, ось я, тепер нас буде двоє.

Пішов у смерть – і повернувся в думі.

Сім ’я Бобренків

Затям, любов любов’ю, а життя життям.

Учитель. ????????? ? ?????????, ???? ???? ????? ?????? ????????? ? ????? ??????? ???????, ? ????????? ? ? ????? ???????????

При відповіді можете скористатись і своїми цитатами, виписаними із роману.

А зараз на уроці проведемо дослідження єдності між Марусею та її батьками.

- Пригадайте, на кого схожою була Маруся?

(На матір схожа, тільки трохи вища.

Ті ж самі очі і така ж коса ).

- Чому в Марусиної матері „в очах печаль”?

(Учні розказують про страшну смерть батька Гордія)

Учитель. Матері завжди навчають своїх дітей, застерігають їх, бо материне серце відчуває біду наперед. Як ми можемо це простежити у романі?

(А мати знала. Мати все вже знала.

Не дорікала, не випоминала,

а тільки все їй падало із рук.

О Боже мій, на кого ж ти, на кого

збагнітувала молодість свою?! )

Мати… Які глибини скарбів містить вона в собі. Які перли філософської мудрості виносимо ми, читачі, із уст цієї молодої жінки, на долю якої випав такий важкий хрест?

(Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой, не кожна!

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.

За крок до смерті, перед вічним сном,

одного прошу:

у мою дитину

не кидайте словами, як багном!)

- Коли мати бачить, як побивається її кровинка, яка не може осягнути своєю любов’ю зраду коханого, то вона повчає Марусю:

(знайдіть це повчання, воно може допомогти не одній зневіреній душі )

- Вона й мені казала: