Курсовая работа: Визначення енергоефективності енергоспоживаючих систем

- число Рейнольда для потоку на 1й ділянці;

- число Рейнольда для потоку на 2й ділянці.

З табл.Б.4 визначаємо значення абсолютної шорсткості для двох труб

; .

Таким чином з графіків ВТІ визначаємо коефіцієнти втрати на тертя на першій та другій ділянках відповідно .

Вибір коефіцієнтів місцевих опорів робимо з табл.Б.6.

Втрати напору на всмоктуючій (і=1) ділянці будуть відбуватись по довжині трубопроводу L₁ та у місцевих опорах:

- ξ_вс =10,8-опір клапану з захисною сіткою на всмоктуючому трубопроводі ;

- ξ_{кол( α )} =0,16 – опір коліна α=25°;

.

На нагнітаючій ділянці (і=2) втрати напору будуть відбуватись по довжині трубопроводу L₂ та на місцевих опорах:

- опір у засувці

- опір у діафрагмі при s₀ /s=0,8 =0,45;

- опір у клапані d=50мм

- опір в охолоджувачі

- опір при вході у бак

- опір коліна ;

- опір відводів ξ_відв =0,20.

.

Визначимо сумарний опір обох ділянок трубопроводу:

h = ;

h = 8,24 + 62,70 = 70,94 м.

Необхідний напір Н насосу:

,

де Н₀ – різниця рівнів вільних поверхонь рідини в баці та резервуарі,м;

γ – питома вага рідини, Н/м³

Р_Б та Р_Р – тиск в баці та резервуарі, Н/м² .

H₀ = h_г - h_р +h_б +H_г ;

H₀ = 1,4-1,3+0,7+14,4=15,2 м;