Курсовая работа: Визначення енергоефективності енергоспоживаючих систем

Значення кута α:

α ₁ трійника В

α ₂ трійника С

α ₃ трійника D

град

45

60

35

Коліно Е (значенне кута β₁ )

120

Відвід F (значенне кута β₂ )

120

Відношення R/d

7

Стан поверхні труб

забруднені металеві

2.2 Розрахунок системи вентиляції

Витрата повітря Q_i и L_i довжини вказаних на схемі ділянок повітропроводів приймаються:

L_i =(1+i)·L₀ (м),

де = 0,05·(1+0,3n); L₀ =10·(1+0,2n).

Тут n = 28, i=1…4 – номери ділянок даної схеми. Підставив значення в рівняння (1), отримаємо:

Q₀ = 0,05·(1+0,3·28)=0,47 м³ /с; L₀ =10·(1+0,2·28)=66 м.

Q₁ = 1·0,47=0,47 м³ /с L₁ = (1+1)·66 = 132 м;

Q₂ = 2·0,47=0,94 м³ /с L₂ = (1+2)·66 = 198 м;

Q₃ = 3·0,47=1,41 м³ /с L₃ = (1+3)·66 = 264 м;

Q₄ = 4·0,47=1,88 м³ /с L₄ = (1+4)·66 = 330 м.

Повітропроводами по всій мережі вважаємо круглі стальні труби, місцеві опори – трійники вузлів В, С і D, а також коліна Е и F.

2. В якості магістралі вибираємо найбільш протяжну ділянку мережі, інші ділянки вважаємо відгалуженнями. Для приведеної на рис.2 схеми магістраллю можна вважати ділянку ABCDEF, ділянки BK, CP, DS – відгалуженнями.

3. Розрахунок ведеться по нормальним умовам повітря при абсолютному тиску р_а = 0,102 МПа (В₀ =760 мм рт. ст.), температурі t₀ = 20 °С (T₀ = 293 К) і відносній вологості φ₀ = 50%.