Курсовая работа: Вклади та депозити банків як головне джерело банківських ресурсів
— валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунка в іноземній валюті в іншій уповноваженій банківській установі.
З вкладного рахунка за розпорядженням фізичної особи-резидента проводяться операції (при закритті рахунка):
— виплата готівкою;
— виплата платіжними документами;
— перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншій уповноваженій банківській установі.
На вкладний валютний рахунок фізичної особи-нерезидента зараховується:
— готівкова валюта, ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в’їзді в Україну;
— валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунка в іншій уповноваженій банківській установі.
Банківські установи, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з ведення рахунків та залучення депозитів фізичних осіб, можуть відкривати кодовані вкладні (депозитні) рахунки фізичним особам.
Кодований рахунок— це рахунок, що відкривається в іноземній або національній валюті України фізичній особі ( резиденту чи нерезиденту) не як суб'єкту підприємницької діяльності, а операції за цим рахунком здійснюються із застосуванням електронного підпису-коду (набору цифр та (або) літер), встановленого самим власником рахунка при його відкритті.
Відкриття та ведення кодованих рахунків здійснюється спеціальним підрозділом банківської установи (уповноваженим працівником). Умови обслуговування таких рахунків і виконання операцій за ними визначаються внутрішнім нормативним актом банківської установи відповідно до її статуту.
РОЗДІЛ ІІ. Облік вкладних операцій в банківській установі
2.1 Загальні принципи обліку коштів клієнтів банківської установи
Депозит (вклад) – це гроші або інші кошти в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов’язковим поверненням вкладнику.
Депозити, що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються в залежності від строку, категорії депонента, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків та інших характеристик (рис.2.1.).
За строками використання коштів депозити клієнтів банку поділяються на:
— депозити до запитання;
— депозити на визначений строк (строкові).
До депозитів до запитання відносяться залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на поточних рахунках.
У складі строкових депозитів виділяють власне строкові депозити і ощадні депозити. Власне строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку: суб’єктам господарювання, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і приватним особам. Ощадні депозити відкриваються тільки фізичним особам.
Порядок обліку установами банків операцій за депозитами регламентується інструкцією з бухгалтерського обліку депозитних операцій банківських установ України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20.08.1999 р. №418. [6]
Активи = | Зобов’язання + | Капітал | (Доходи |
Витрати) |
Депозити клієнтів банку |
Комісійні за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку | Процентні витрати за депозитами клієнтів банку |
Рис.2.1. Вплив депозитних операцій на фундаментальну облікову модель
Розглянемо облік номіналу депозиту. Депозити враховуються на всю суму номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами – за період або на період (авансом) змінюється сума, що надходить від депонента. У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.
Облік депозитів клієнтів банку ведеться за рахунками 2 класу “Плану рахунків бухгалтерського обліку банківських установ України”
2 Операції з клієнтами
25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України
26 Кошти клієнтів банку.