Курсовая работа: Вплив морфологічних показників дівчаток 11-12 років, що займаються художньою гімнастикою, на техніку виконання змагальних вправ

При руховій діяльності гімнастки, сила характеризується ступенем напруги, що розвивається м'язами. Прояв її залежить від:

1)фізіологічного поперечника м'язів

2)ступеня впливу нервових центрів, що відають скороченнями даного м'яза

3)хімічною активністю м'язової тканини

4)техніки виконання руху.

У методиці тренування затвердилися визначені поняття для різних форм м'язової діяльності - максимальна сила, швидкісна сила, силова витривалість.

Максимальна сила залежить від здатності до довільного максимального м'язового скорочення.

Швидкісна сила - від здатності до подолання зовнішнього опору з високою швидкістю м'язового скорочення.

Силова витривалість визначається здатністю організму протистояти стомленню при тривалій силовій роботі.

У художній гімнастиці особливе значення має виховання локальної, у деяких випадках регіональної сили, але в оптимальних межах. Виконання великої кількості стрибків вимагає розвитку швидкісно-силових якостей і силової витривалості м'язів ніг[17].

Засобами виховання сили є силові вправи, тобто вправи, виконання яких зв'язане з подоланням підвищених опорів. Як опір у силових вправах можуть бути використані зовнішні навантаження, опори пружних і нерухомих предметів, вага власного тіла, самоопір і опір партнера.

Основними методами розвитку сили є:

1)метод повторних зусиль

2)метод максимальних зусиль

3)метод динамічних зусиль

4)метод статистичних силових напруг.

У художній гімнастиці виключається метод максимальних зусиль. Недоцільно також застосування вправ з великими і середніми обтяженнями.

1.5.4 Витривалість

Під витривалістю розуміється здатність виконувати роботу заданої інтенсивності протягом можливо більш тривалого часу.

Витривалість може бути загальною і спеціальною.

Загальна витривалість визначається, як здатність тривало виконувати роботу, що утягує в дію багато груп м'язів і представляючи досить високі вимоги до серцево-судинної системи, дихальної, центральної нервової системам Загальна витривалість дозволяє спортсменам успішно справлятися з великим обсягом вправ.

Під спеціальною витривалістю в художній гімнастиці варто розуміти здатність до виконання дуже інтенсивної, але нетривалої м'язової роботи. Це сприяє вільному, красивому й емоційному виконанню змагальних комбінацій, насичених ефектними, складними й оригінальними елементами.

Витривалість у різні вікові періоди підвищується нерівномірно. Так, установлено, що у вправах аеробної потужності найбільший приріст витривалості спостерігається у юнаків від15-16 до 17-18 років. У вправах анаэробной потужності значне збільшення тривалої роботи відзначається від 10-12 до 13-14 років.

Юні спортсмени характеризуються не тільки більшою витривалістю, але і більш значним віковим приростом[25].

1.5.5 Спритність

Спритність визначають, по-перше, як здатність швидко опановувати нові рухи і, по-друге, як здатність швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог раптово мінливої обстановки.

Серед фізичних якостей спритність займає особливе положення. Вона має самі різноманітні зв'язки з іншими якостями і носить найбільш комплексний характер.

Розрізняють загальну і спеціальну спритність.

Загальна спритність - здатність доцільно координувати свої рухи і раціонально вирішувати будь-які рухові задачі.