Вступ................................................................................................................ 2

Розділ 1. Теоретичні аспекти сімейних відносин........................................... 4

1.1 Принципи виникнення сімейних відносин................................................ 4

1.2 Рівні сімейних відносин............................................................................. 5

1.3 Сімейні функції.......................................................................................... 7

Розділ 2. Взаєморозуміння в сімейних відносинах..................................... 10

2.1 Взаєморозуміння на ранньому етапі сімейних відносин....................... 10

2.2 Методика діагностики подружніх відносин........................................... 15

Висновок........................................................................................................ 28

Список літератури......................................................................................... 30

Вступ

Сім'я — невід'ємний осередок суспільства, і неможливо зменшити її значення. Жодна нація, жодне скільки-небудь цивілізоване суспільство не обходилися без сім'ї. Осяжне майбутнє суспільства також не мислиться без сім'ї. Для кожної людини сім'я — почало початків. Поняття щастя майже кожна людина зв'язує, перш за все, з сім'єю: щасливий той, хто щасливий в своєму будинку.

Актуальність дослідження величезна, адже спільне життя вимагає високого рівня координації та кооперації. В благополучній сім'ї існує взаєморозуміння взаємоповага між усіма її членами , спільність життєвої мети , позитивна моральна атмосфера ,приблизно однакова оцінка різних життєвих ситуацій, спільність інтересів в багатьох сферах духовного життя, взаємопогодження стосовно взаємних справ і обов'язків, врахування взаємних інтересів розуміння душевних переживань, іншого психологічна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності , своєї значимості , взаємна довіра, людяність ,доброта ,чуйність , раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем , розуміння завдань сімейного виховання .Дитина в такій сім'ї почуває себе рівноправним членом сімейного колективу, проте її не балують , залучають до посильної праці по дому, ставляться до її потреб з розумінням .роз'яснюють чому слід робити так ,а не інакше, тощо . Така сім'я створює душевний комфорт ,рятує від нервових перевантажень. Саме такі сім'ї високо оцінюються дітьми, незважаючи на матеріальну забезпеченість батьків ,їх освітній рівень .Саме в таких сім'ях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою, гуманною , здібною до співчуття ,уважною ,спокійною ,оптимістичною , добрим товаришем з почуттям гумору, має тверді етичніправила .

Метою роботи є дослідження ролі взаєморозуміння як основи сімейних відносин.

Об’єктом дослідження виступає дослідження сімейних відносин.

Предметом є взаєморозуміння в сімейному житті.

На мою думку у благополучній сім'ї, виховується гуманізм взаємовідносин , вміння любити ,поважати один одного . Розвиток благополучної сім'ї сприяє зміцненню почуттів подружжя ,дружби між батьками та дітьми ,бажанню бути разом, проводити вільний час , спілкуватися ,вирішувати разом складні життєві проблеми .А це породжує розвиток таких якостей як доброта , взаємодопомога, почуття впевненості у своїх силах, щастя .Отже, для нормального розвитку дитині потрібна щаслива повноцінна сім'я, де щасливі батьки між собою.

Розділ 1. Теоретичні аспекти сімейних відносин

1.1 Принципи виникнення сімейних відносин

Сімейні відносини - це взаємозв'язки, які об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів в ході спільної діяльності і спілкування. Це деяка система установок, орієнтації, очікувань, стереотипів і інших диспозицій, через які люди сприймають і оцінюють один одного.[4,c.5]

Брак (сім'я) є суспільним механізмом, призначеним для регулювання і управління тими численними людськими відносинами, які витікають з фізичного факту разнополости. Як такий інститут брак функціонує в двох напрямах:

регулювання особистих статевих відносин.

регулювання передачі і отримання спадку, правонаступництва і громадського порядку, що є його стародавнішою і початковою функцією.

Створювана в браку сім'я сама укріплює інститут браку, разом з вдачами, регулюючими відносини власності. До інших потенційних чинників стійкості браку відносяться гідність, пихатість, рицарський дух, борг і релігійні переконання. Людська сім'я є яскраво вираженим людським інститутом, еволюційним отриманням.

Кажучи про психологію сімейних відносин на рівні соціальних общностей, можна відзначити, що в даному контексті сім'я і сімейні відносини розглядаються як організм, здатний існувати і функціонувати, навіть якщо його складові (члени сім'ї) знаходяться на великій відстані один від одного. Брак здатний підкорятися закону розвитку, тобто зовнішність сім'ї зазнає з часом зміни: сім'я може перебудуватися, розділитися, дати почало іншій.

Ресурс сім'ї - це те, що вже є в сімейних відносинах, те, що дозволяє будувати їх міжособові взаємини і те, що може зумовити перспективи розвитку шлюбних відносин. Тобто це набір з вироблених стереотипних реакцій, придбаних в системі своєї сім'ї і скоректованих впливом референтної групи, фізичним і психологічним здоров'ям, фізичним віком, тимчасовою тривалістю сімейних відносин, правилами сексуальних відносин, відношенням дітей до батьків і багато що інше. Подібними ресурсами сім'я володіє завжди.

В процесі сімейних відносин ресурс може змінюватися в тій або іншій якості, наприклад або виснажуватися, або поповнюватися, оновлюватися. І, як правило, перспективи сімейних відносин безпосередньо пов'язані з ресурсами, а саме з якістю зміни ресурсу.

Згідно закону розвитку, кожна сімейна система повинна пройти свій життєвий цикл. Життєвий цикл сім'ї - це якась послідовність зміни подій і стадій, які проходить будь-яка сім'я. Сімейна система повинна створитися і завершитися. Безпосередніми причинами, що дають сім'ї можливість пройти цей життєвий цикл, є деякі обов'язкові для виникнення цієї системи події, такі як весілля (укладення шлюбу), зміна фізичного віку і відповідні зміни стадій психічного розвитку. Як будь-який інший розвиток, сімейні відносини зазнають в процесі розвитку періоди кризи і стабілізації відносин.[3,c.52]

1.2 Рівні сімейних відносин

Виділяють ряд рівнів сімейних взаємин: психофізіологічний (сексуальні відносини подружжя, спілкування матери і дитини під час годування грудьми); психологічний (психологічний клімат в сім'ї, близькість батьків і дітей); соціально-ролевий (устрій, розподіл побутового навантаження між членами сім'ї, відносини подружжя з батьками); соціокультурний (ступінь пошани, задоволеності спілкування з партнером, відношення до його життєвих цінностей). Існування цих рівнів перетворює сім'ю в складну соціальну систему, де кожен її член пов'язаний з іншими соціальними відносинами.

Також деякі дослідники вважають, що сімейні відносини будуються на трьох рівнях:

соціальний, емоційний, сексуальний.

На емоційному рівні обіцянки і договори не діють «Ти ж обіцяв мене все життя любити!», і немає можливості щось зміряти, наприклад, хто кого більше любить. Договори - прерогатива соціального рівня. Корисно домовлятися в сім'ї, хто за що відповідає. Але при цьому стежити, щоб ви не були в ролі батька, оскільки у такому разі це викличе у вашому партнерові бажання відповідати вам і поводитися як дитина.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--