Курсовая работа: Засади функціонування демократичного режиму

- визнання і здійснення на практиці принципів конституційності й законності.;

- розвинуті сектори економіки, вільні від державного втручання;

- розвинуте громадянське суспільство; державна влада й громадянське суспільство виступають як рівноправні партнери, які на партнерних засадах беруть участь у вирішенні тих чи інших суспільних проблем; і держава, й громадянське суспільство є суб’єктами суспільної життєдіяльності[9] .

Також до зазначених ознак демократичного режиму можемо додати наступне:

- існує важливе значення органів правосуддя як захисника та гаранта прав і свобод громадян, забезпечення верховенства права;

- взяття до уваги інтересів більшості національних утворень[10] ;

- силові структури (збройні сили, поліція, органи безпеки і т. д.) знаходяться під демократичним контролем суспільства;

- домінують методи переконання, компромісу;

- передбачається існування правової держави та громадянського суспільства[11] ;

- наявність ринкової самоврегульованої економіки;

- різноманіття форм власності;

- свобода економічної та підприємницької діяльності[12] ;

- свобода засобів масової інформації. ЗМІ покликані оперативно й об’єктивно інформувати людей про внутрішньо- та зовнішньополітичні події для того, щоб особа могла усвідомлено розібратися у питаннях політичного життя;

- система стримувань і противаг. Вона включає у себе два основні елементи – федералізм і розподіл влади;

- можливість громадян відкрито висловлювати та виражати свій протест проти політики уряду, дій інших політичних і суспільних структур. Форми протесту – найрізноманітніші: демонстрації, пікети, петиції, страйки, марші протесту тощо[13] . У демократичному суспільстві прямі дії дозволені для кожного громадянина;

- демократичні методи дозволяють долати виникаючі соціальні протиріччя, забезпечують компроміс між державними органами та громадянами, між різними соціальними групами населення;

- можливість змінити уряд без застосування сили;

- можливість висловлення різних ставлень, оцінок, критики органів державної влади та місцевого самоврядування;

- демократичний режим базується на законах, котрі відображають об’єктивні потреби розвитку особистості та суспільства, тому він забезпечує стабільний порядок, низький рівень злочинності, сприяє більш спокійному вирішенню конфліктів між державою та особистістю, між різними соціальними та національними групами людей;

- в демократичній державі особистість захищена від свавілля, беззаконня, так як права знаходяться під постійною охороною органів правосуддя[14] ;

- народ визнається вищим джерелом влади;

- підпорядкування меншості більшості при прийнятті рішень;

- по-справжньому конкурентна боротьба за владу;

- наявність політико-правових механізмів, забезпечуючих реальну можливість участі громадян в формуванні та діяльності органів державної влади (в формі прямої участі населення або на основі представницької влади);

- стосовно суб’єктів господарювання і громадян діє принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Господарські суб’єкти й громадяни можуть робити все, що прямо не заборонено законом;

- децентралізація державної влади.

Як найважливіша перевага демократичного політичного режиму в літературі наголошується, що він забезпечує систематичну зміну правителів мирним, ненасильнициким шляхом[15] .

Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою престижно) доповнюються низкою інших ознак і принципів:

- пріоритет прав людини над правами держави, узгодження інтересів громадянина і держави;