Курсовая работа: Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів

Як показують спостереження за навчанням дітей шестирічного віку, найбільших успіхів досягають ті вчителі, які відводять на гру третю частину уроку. Недооцінка або переоцінка гри негативно позначаються на учбово-виховному процесі. При недостатньому використанні гри знижується активність учнів на уроці, ослабляється інтерес до навчання, при її переоцінці учні насилу перемикаються на навчання в неігрових умовах.

При організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватися наступних положень:

1. Правила гри мають бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.

Якщо матеріал посильний лише окремим учням, а останні або не розуміють правила, або слабо знаються на вмісті математичної або логічної сторони гри, то вона не викличе інтересу дітей і проводитиметься лише формально.

2. Гра не сприятиме виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурхливу реакцію у хлопців, але не дає достатньої їжі для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну зіркість їх і увагу.

3. Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал до неї для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно.

4. Під час командних змагань потрібно продумати, як провести контроль за результатами ігор. Облік результату має бути справедливим, відкритим.

5. Для дітей гра буде цікавою тоді, коли кожен з них є активним учасником.

6. Якщо на уроці проводиться декілька ігор, то легені і важчі по математичному вмісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і живішу слід пропонувати в самому кінці заняття.

7. Якщо на декількох заняттях проводяться ігри, пов'язані з схожими розумовими діями, то за змістом математичного матеріалу повинні дотримуватися принципи – від простого до складного.

8. Рухливі ігри повинні чергуватися із спокійними.

9. Оскільки ігри мають пізнавальне значення, то на перший план висувається розумове завдання, для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовувати порівняння, аналіз і синтез.

10. В процесі гри має бути виконана певна закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не слід обривати незавершеній.

Б.А. Кордемський стверджує, що «будь-яка дидактична гра є математичною, якщо її результат може бути зумовлений попереднім теоретичним аналізом».

При організації дидактичних ігор з математичним вмістом необхідно продумувати наступні питання методики:

1. Мета гри. Які уміння і навики в області математики діти освоюють в процесі гри. Якому моменту гри треба приділити особливу увагу. Які інші виховні цілі переслідуються при проведенні гри.

2. Кількість тих, що грають. Кожна гра вимагає певної мінімальної або максимальної кількості тих, що грають. Це доводиться враховувати при організації ігор.

3. Які матеріали і посібники знадобляться для гри.

4. Як з найменшою витратою часу познайомити хлопців з правилами гри.

5. На який час має бути розрахована гра, враховуючи, аби діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.

6. Як забезпечити повнішу участь дітей в грі.

7. Як організувати спостереження за дітьми, аби з'ясувати, чи зацікавила їх гра.

8. Які зміни можна внести до гри, аби підвищити інтерес і активність дітей.

9. Як можна використовувати основу гри, аби застосувати в ній інший математичний матеріал.

10. Які виводи слід повідомити дітям на закінчення, після гри.

При підборі дидактичних ігор, необхідно виходити з основних закономірностей процесу навчання. Головним серед них є те, що навчання відбувається лише при активній діяльності учнів. Чим різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності – репродуктивною або творчою.

Враховуючи цю закономірність, розроблені гри з врахуванням всіляких видів діяльності учня. По характеру пізнавальній діяльності їх можна віднести до наступних груп:

1. Ігри, що вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають узор за зразком і ін.

2. Гра, в ході якої діти виконують відтворюючу функцію. До цієї групи відноситься велике число ігор, направлених на формування навиків складання і віднімання.