Курсовая работа: Життя та діяльність Ернста Тельмана

У своїй антивоєнній агітації Е.Тельман спирався на «Маніфест Комуністичної партії». Тоді він ще не був озброєний ленінськими ідеями, лише деякі з робіт В.І.Леніна були видані німецькою мовою у вигляді брошур і статей.

13 січня 1915р. у житті Ернста Тельмана відбулася важлива подія – він одружився на Розі Кох, з якою разом працював. А 14 січня 1915р. Тельмана призвали до армії і відправили до артилерійського полку на Західний фронт. Довіра солдатів до Тельмана допомагала йому вести антивоєнну пропаганду.

У діючій армії Тельман служив як бомбардир 1-го батальйону 20-го артилерійського эльзаського полку. Його посилали на найнебезпечніші ділянки фронту, він брав участь в запеклих боях в Шампані, на Сомі, у Шмен-де-Дамм, під Верденом і Мецем, був чотири рази поранений, з них один раз важко, двічі лежав в госпіталях в Кьольні і Байрейті і знову повертався в окопи з пачками революційної літератури і завданнями підпільних революційних організацій.

Тільки у 1917р. йому вперше вдалося приїхати у відпустку в рідне місто. Відпустку Тельман цілком використав для політичної роботи. Він встановив особистий контакт з нелегальними групами і вів посилену агітацію за загальний страйк проти продовження війни.

У 1917р. Тельман остаточно порвав з соціал-демократичною партією і вступив в недавно створену Незалежну соціал-демократичну партію (НСДПН), яка користувалася великим впливом в масах.

Лютнева буржуазно-демократична революція 1917р. у Росії, повалення царизму мали велике революціонізуюче значення для робочого руху Німеччини. Робочі провели могутні забастовки, відбулися крупні антивоєнні страйки.

Після повернення з відпустки Тельману вдалося розширити революційну пропаганду серед солдатів. Він розповідав їм про останні події в Росії і Германії, поширював в окопах антивоєнну літературу.

Імперіалістична по своєму характеру перша світова війна, розв'язана німецькими монополіями, закінчилася військовим крахом Німеччини[17, с.25].

На початку листопада 1918р. Німеччину охопила революція. Звістка про революцію швидко докотилася і до солдатів на Західному фронті.

Відразу ж після повстання матросів Тельман прагне до Гамбурга, охопленого революцією. Долаючи різні перешкоди, 11 листопада 1918р. він приїхав з фронту в рідне місто. Тут Тельман перш за все почав організовувати сумісні дії робочих з революційно настроєними солдатами і моряками. З представників робочих партій і профспілок створюється тимчасова об'єднана Рада робочих і солдатів, один з його організаторів – Тельман.

Революційні події охопили всю країну, приймаючи все більш бурхливий характер. Вільгельм II біг до Голандії. Повсюдно виникли робочі і солдатські ради. Німеччина була проголошена республікою. До влади прийшов соціал - демократичний уряд Еберта – Гаазе.

Одним з найважливіших підсумків Листопадової революції було створення Комуністичної партії Німеччини (КПН). Утворення КПН було важливою умовою соціального і національного звільнення німецького народу.

15 січня 1919р. були убиті засновники КПН, вожді німецького пролетаріату Карл Лібкнехт і Роза Люксембург. Проте реакції не вдалося зломити дух німецького робочого руху.

Веймарська конституція, прийнята національними зборами 31 липня 1919р., закріпила перехід від монархії до буржуазної республіки.

У Гамбурзі влада фактично як і раніше залишилася в руках місцевого парламенту – бюргершафту. Тут, як і в інших місцях, позначилося засилля опортуністів в керівництві Ради.

Тоді як опортуністи в гамбургській Раді займалися порожніми сперечаннями, Ернст Тельман готував робочих до майбутньої боротьби проти контрреволюції, що готувалася перейти в наступ. Починаючи з 1919р. Тельман представляв в бюргершафті революційний пролетаріат Гамбурга, а з 1924р. і до приходу в 1933р. до влади Гітлера був беззмінним представником гамбургських робочих в німецькому рейхстазі.

Під керівництвом Тельмана пролетаріат Гамбурга поспішив на допомогу робочим Бремена, які 10 січня 1919р. оголосили це місто соціалістичною республікою.

Ернст Тельман організував декілька загонів з робочих – «незалежників» і комуністів. 3 лютого під його керівництвом в Гамбурзі відбулася демонстрація солідарності з Бременською радянською республікою[17, с.30].

У травні 1919р. Тельман був вибраний головою гамбургської організації НСДПН, одній з найбільших в цій партії. На той час він по своїх переконаннях став вже комуністом і тепер готував перехід більшості своєї організації в КПН.

Ернст Тельман вів посилену підготовку об'єднання лівого крила НСДПН з КПН. Загальноміські збори «незалежників» Гамбурга, що проходили 31 жовтня 1919р. під головуванням Ернста Тельмана, ухвалило: майбутній з'їзд НСДПН повинен сприяти об'єднанню з комуністами.

На надзвичайному з'їзді НСДПН 1919р. у Лейпцігу Тельман виступив на підтримку пропозиції Вальтера Штеккера про вступ НСДПН до Комуністичного Інтернаціоналу і сам запропонував об'єднатися з КПН. На виборах керівних органів партії праві лідери не змогли провалити кандидатуру Тельмана, і переважною більшістю він був вибраний в Центральне правління НСДПН[17, с.32].

Про цей період життя і діяльності Ернста Тельмана Роза Тельман розповідає так: «Коли відбувся крах кайзерського рейху і почалася Листопадова революція в Германії, я почала відвідувати мітинги, на яких виступав Ернст. Я бачила, з якою увагою… слухали робочі його полум'яні промови. Він умів привертати серця людей. Наша квартира незабаром стала центром, де збиралися для обговорення питань партійної роботи.

Кожен товариш міг у будь-який час запросто прийти до нас. Якщо ж хто приїжджав з іншого міста, то завжди залишався у нас ночувати і часто жив по декілька тижнів.

Незабаром у нас народилася дочка Ірма. Ми дуже бідували: чоловік тоді був безробітним, і не було грошей, щоб купити навіть вугілля для опалювання квартири.»[35, с.14-17].

До Тельмана приходили товариші і, дивлячись, в якій нужді він живе, приносили з собою дрова і вугілля. Так, народження дочки, перші дні її життя були зігріті дружбою і любов'ю гамбургських робочих.

У березні 1920р. Реакційні кола зробили спробу військового монархічного перевороту з метою ліквідації Веймарської республіки. Президент Еберт і уряд бігли з Берліна.

У відповідь на озброєний виступ реакції робочі оголосили загальний політичний страйк в захист республіки, своїх прав і свобод, завойованих в Листопадовій революції.

Трудящі Гамбурга під керівництвом Ернста Тельмана взяли активну участь в боротьбі проти капповських путчистів. Правда, на початок путчу робочі опинилися без зброї. Вони зажадали від сенату негайного озброєння, і соціал-демократичні сенатори обіцяли дати зброю, та свого слова не додержали. Тоді Тельман через голову сенату добився озброєння трудящих.

Під час нападу підтримуваною Антантою білопанської Польщі на Радянську Росію трудящі Німеччини рішуче виступили в захист першої в світі країни соціалізму. Комуністи, «незалежники», соціал-демократи на численних демонстраціях, мітингах і зборах енергійно висували і відстоювали гасло «Руки геть від Радянської Росії!» Ернст Тельман як керівник гамбургської організації НСДПГ спільно з комуністами організував велике число контрольних постів, які зробили неможливою відправку військових вантажів для білополяків через Північно-східний канал.