Курсовая работа: Журналістика - творчість чи ремесло?
«Безперечно його діяльність – це справжня творча робота. Прекрасно пам’ятаю кінець 80-х: дача, ніч, приймач VEF и його передачі. Просто завчений професіоналізм так не впливає (Олександр. Росія)» [16].
Відгуки, які ми отримали, вказують на визнання Севи Новгородцева талановитим, професіональним журналістом, який залишив у серцях цілого покоління величезний слід.
Розглянемо детальніше діяльність Севи Новгородцева. На що ми взагалі звертаємо увагу, коли чуємо журналіста в ефірі? Звичайно, на те, як він почуває себе біля мікрофону і на те, як і що він говорить. Новгородцева виділяє вміння чітко і досить емоційно говорити, не мало важливим у його передачах є підбір теми, які він сам готує до ефіру. Комунікація зі слухачами та гостями у студії відбувається невимушено. Манера ведення програм Севи Новгородцева є унікальною, говорячи зрозумілі речі, його слова завжди мають двозначний смисл. Під час ефіру, якою б гострою не була тема, радіоведучий ніколи не захоплюється нею з головою і завжди тримає розмову під контролем. Що безперечно є важливою ознакою професіоналізму справжнього радіожурналіста.
Вміння цікаво, гостро та об’єктивно подавати матеріал, звичайно є важливим, але це не є ідентифікатором саме журналістської творчості. То чи присутня творча сторона у діяльності Севи Новгородцева?
Суть творчого підходу закладена в самій концепції його радіо продуктів. Тамами його передач завжди були і є різні актуальні події і проблеми – соціальні та культурні. Сам підхід до створення програм є майже художнім.
Його програма «Рок-посіви» лунає в ефірі вже більше 30 років. На початку зародження програми не існувало в Росії такої професії як диск-жокей, тому Сева Новгродцев керувався лише власними внутрішніми переконаннями. Озираючись на те, що саме він ввів такий жанр, можна зробити висновки, що в цьому він проявив себе як творча натура.
Програма «СеваОборот» має не на багато коротшу історію. Вона виходила в ефірі Бі-бі-сі майже 20 років. Це розмовна передача. Вона є авторською самого радіожурналіста. Народилася під час обіду у їдальні Бі-бі-сі, де завжди оговорювалися новини без усілякого офіціозу. Такий формат здався Новгородцеву цікавим для радіостанції. Без особливих зусиль помітно, що ця програма задумана і підготовлена безперечно творчою людиною. Суть програми полягала у «радіо-посиденьках» Севи Новгородцева з цікавим гостем. Вінвинайшоврадянський варіант «тэйбл-тока», рісйською — балаканина в ефірі. Тобто можна назвати його батьком радіостанцій сучасного популярного формату. Цікавинкою у такій програмі як «Севаоборот» було те, що вся розмова в ефірі проходила за пляшкою вина. Така особливість виникла у зв’язку з тим, що на час її зародження припалв той факт, що в СРСР проводилася політика «сухого закону».
У 2003 році в ефірі з’являється така програма як «БібіСева». Концепція програми полягала у осмисленні політичних новин за день, але без всілякою політтехнології, по можливості нормальною людською мовою. У зв’язку з поганою обізнаність ведучого у політичному питанні до студії було вирішено запрошувати компетентного гостя. А ведучий виконує роль представника аудиторії, задаючи актуальні питання. Загалом Сева Новгородцев керує цією передачею, технічно організовує потік інформації, створюючи сприятливі умови в ефірі.
Загалом у Севи Новгородцева можна відзначити спокій у подачі матеріалу. Цей спокій виглядає як професійно запланований, продуманий. Він спокійно поглядає на всі інтриги і спокійно їх розголошує, виносячи сміття, не доступне широкій аудиторії.
Сам Новгородцев говорить про свою діяльність так: «Я намагався колись музику писати і зрозумів, що розумовою працею мелодію ніколи не вигадаєш – вона повинна народитися. Тут щось подібне. Я зізнаюсь вам у своєму професійному секреті. Протягом передачі іноді до кінця не розумію що я говорю. Так я знаходжуся у стані напівтрансу. Тобто, мабуть, відкривається якийсь канал і існують сили, які вище менеі допомагають мені у роботі» [17].
За Романцем творчість слід визначати як виробництво певного оригінального продукту для комунікаційної мети [13]. Спираючись на це твердження та аналізуючи все сказане вище безпомилково можна назвати Севу Новгородцева яскравою творчою особистістю. Достойним журналістом, професіоналом нашого часу.
ВИСНОВКИ
Вивчивши теоретичну базу й перевіривши отриманні результати на практиці, ми дійшли таких висновків з приводу нашого дослідження.
«Журналістика є професійна діяльність по збору, переробці і періодичному поширенню актуальної інформації» - пояснює нам тлумачний словник. Ремесло журналіста полягає в знанні і володінням навиками журналіста, теоретичними правилами побудови текстів, послідовністю дій в процесі написання статті або зйомки відео сюжету, здатності обробити інформацію, і так далі.
Звичайно без всих цих якостей Сева Новгородцев не зміг би досягти таких висот у радіожурналістиці. Адже просто бездумною балаканино, без знання специфіки радіо, як ЗМІ, не можливо вибудувати радіопрограму так. Щоб вона дійшла до слухачів і зачепила їх.
Але кінцевий результат не зможе стати захоплюючим і цікавим, справжнім продуктом творчої діяльності журналіста, без цієї самої творчості! Творчість, талант, мистецтво може зробити з журналіста по професії дійсно майстерного журналіста, з "писаки"-кандидата Пулітцеровськой премії, з ведучого рубрики- улюбленого, що вселяє довіру, цікавого автора!Тим самим можна відповісти і на питання про гарні новини - гарні новини вийдуть лише у гарного журналіста. Посередні - в посереднього. Тут, мені здається, присутня прямо пропорційна залежність.
Творчість відмінна від ремесла приблизно так, як жива людина відрізняється від мертвої, як оригінал відрізняється від копії або як небо відрізняється від землі. Зовсім не ремесло визначає творчість, а щось інше. Я б назвала це щось – друкарським духуом.
У випадку Севи Новгородцева професіоналізм тісно переплітається з творчістю. Тому не можливо однозначно сказати чи є діяльність Новгородцева виключно ремеслом чи творчістю.
Ці поняття не розривні між собою у діяльності будь-якого гарного, вартого уваги журналіста.
Загалом же журналістика може бути і ремеслом, і професією, і мистецтвом. Як алмаз, в різних руках може стати діамантом в різну кількість карат, а може залишитися самородком, так і журналістика може бути і четвертою владою, і цікавим чтивом, і просто викладом подій дня.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальні проблеми журналістики: Збірник наукових праць/ Ред. Бідзіля Ю.М.- Ужгород: МП"Ліра", 2001.
2. Борев Ю. Б. Предмет и задачи эстетики // Эстети ка. – М., 1985.
3. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творче ства: Материалы спецкурса. — Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976.
4. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. – Львів:ПАІС, 2000.
5. История философии: Энциклопедия. – Мн.:Интерперссервис; Книжный дом, 2002.
6. Корконосенко С.Г. Основы творческой деятельности журналиста. – СПб. : Знание, СПбИВЭСЭП, 2000.
7. Лазутина Г.В. Основы творческойдеятельности журналиста. Учебник для вузов. - М.: «Аспект Пресс», 2001.
8. Малкольм Ф. Мэллет Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. – М., 1993.