Курсовая работа: Зовнішня політика Росії
Всередині СНД відбуваються процеси інтеграції (тобто об'єднання). Політичний та економічний союз уклали Росія і Білорусія. З метою утворення єдиного економічного простору Росія, Білорусія, Казахстан і Киргизстан підписали митний договір.
Для Росії в СНД має принципове значення. Вона прагне зберегти свій вплив у державах - колишніх радянських республіках. Тому Росії довелося взяти на себе охорону зовнішніх кордонів СНД у Закавказзі та Середній Азії. Це важливо ще й тому, що за межами Росії в країнах СНД проживає більше 20 млн. російського і російськомовного населення. [11]
3.3 Співробітництво Росії з міжнародними організаціями
Існують організації, в яких РФ з різних причин - політичних, економічних, географічних - брати участь не може. Проте співпраця з багатьма з них необхідна і вигідна для Росії. В кінці XX ст. найбільш корисним була співпраця з НАТО, Європейським Союзом та Організацією країн - експортерів нафти (ОПЕК). До Організації Північноатлантичного договору входять декілька держав Європи, а також США і Канада. Після розпаду Радянського Союзу та соціалістичної системи НАТО стала найпотужнішою військово-політичною організацією в світі. Змінилися і завдання цієї організації, тому що потенційних військових супротивників у неї не залишилось. НАТО створює систему військової та політичної безпеки для всіх країн Європи. З цією метою в 1994 р. була розроблена програма "Партнерство заради миру" для держав, які, не являючись членами Організації Північноатлантичного договору, зацікавлені у співпраці з нею. Росія теж бере участь у цій програмі: проводяться спільні військові навчання колишніх супротивників, а також надається одне одному військова інформація, яка раніше добувалася тільки за допомогою розвідки. Але НАТО не поспішає прийняти у свої ряди Росію, тому що вважає її недостатньо демократичною державою. РФ у свою чергу противиться тому, щоб до Організації Північноатлантичного договору були прийняті держави, що раніше входили в соціалістичну систему.
Росія - один з найбільших експортерів нафти. На світовому ринку часто відбуваються сильні зміни цін на нафту, що дуже невигідно її експортерам. Для того щоб стабілізувати ціни і проводити єдину нафтову політику, ряд держав об'єдналися в Організацію країн - експортерів нафти. До неї увійшли в основному країни Перської затоки, які видобувають і експортують більшу частину світової нафти. Після розпаду СРСР економіка Росії стала ще сильніше залежати від експорту нафти і газу. Тому для Російської Федерації стало необхідно більш чітко координувати і погоджувати з ОПЕК свої дії на нафтовому ринку. [10]