Лабораторная работа: Дослідження електричного кола змінного струму з паралельним з’єднанням віток

Слід відмітити, що при резонансі стосовно до джерела напруги коло веде себе так, ніби реактивних провідностей bLі bCнемає.

Рис. 7.4

Це зумовлене тим, що реактивні струми IL і IC знаходяться у протифазі (зсунуті в часі на кут π), тобто сума миттєвих значень цих струмів дорівнює нулю.

На рис. 7.4 наведені залежності I, I1,ICі φ=f(ω), із яких видно, що струм в нерозгалуженій частині кола змінюється за параболічним законом, а струм в конденсаторі – за законом гіперболи.

Потужності, які споживають елементи кола, визначають за такими формулами:

активна /7.20/

реактивна /7.21/

і повна /7.22/

Електричні кола з паралельним з’єднанням віток знайшли широке застосування в різних галузях електротехніки та електроніки. Це пояснюється тим, що при належній добротності вони характе- ризуються досить ефективними фільтраційними властивостями. В силових електротехнічних установках паралельне під’єднання конденсаторів до вітки з активно-індуктивним опором (асинхронний двигун) підвищує коефіцієнт потужності (cosφ), що призводить до зменшення споживання електроенергії.

7.3 Програма роботи

1. Дослідити резонанс струмів при зміні частоти.

2. Дослідити резонанс струмів при зміні ємності.

3. При сталих значеннях і С визначити експериментально величину індуктивності котушки, при якій виникає резонанс. Оцінити вплив опору котушки R1 на величину L0.

4. Побудувати векторні діаграми струмів для частот , і .

5. Побудувати на одному графіку залежності І, ІL, ІС, Y і .

7.4 Опис лабораторної установки

Лабораторна робота проводиться на лабораторному стенді УИЛС. Для виконання роботи використовують:

- джерело змінної напруги з регульованою частотою;

- блок індуктивностей;

- блок ємностей;

- цифрові вимірювальні прилади для вимірювання напруги, струму і частоти.

Напругу джерела живлення змінюють ручкою “Напряжение”, а її частоту - ручками “Частота” дискретно і плавно.

Дослідження кола виконується за схемою, наведеною на рис.7.5. Вимірювання частоти здійснюють приладом 4372, а напругу і струм -цифровими приладами.

Рис.7.5

7.5 Порядок виконання роботи

1. На набірному полі стенда складають електричне коло, зображене на рис.7.5. Опором R1 буде опір котушки індуктивності. Величини індуктивності (регульованої і нерегульованої) і ємності (регульованої і нерегульованої) задаються викладачем. Напругу живлення виставляють в межах 10...20 В із умови, щоби струми у вітках не перевищували значень, вказаних на котушках і конденсаторах. Виставлену напругу підтримують незмінною під час всіх дослідів. Після на місце перемички П1 під’єднують міліамперметр. Змінюючи частоту ступінчасто та плавно і спостерігаючи за показом міліамперметра, добиваються резонансу, якому буде відповідати мінімальне значення струму І0. Резонансну частоту необхідно виміряти з максимальною точністю. Для цього, плавно регулюючи частоту, декілька разів перейти точку мінімуму частотної характеристики кола. Далі вимірюють струми у вітках і результати вимірювань заносять в четвертий рядок табл.1.

Повторити вимірювання на трьох частотах менших і на трьох більших від резонансної.

2. Залишивши незмінною величину вхідної напруги, виставити її частоту f = 1000 Гц. Змінюючи ступінчасто і плавно ємність блока конденсаторів, добитись резонансу у колі на цій частоті. Записати величину ємності і значення струмів. Повторити вимірювання при трьох значеннях ємності менших и при трьох значеннях більших від резонансної. Результати вимірювань записати в табл.1.

Таблиця 1

№ з/п	Умови дослідів	Вимірювання						Обчислення
		U B	f Гц	I мА	I1 мА	IС мА		C мкФ		Y Сім		ук Сім		g1 Сім		bL Сім		bC Сім		P Вт		S ВА		cos
1	U, C, L = const; f = var
2
3
4
5
6
7
1	U, f, L = const; C= var
2
3
4
5
6
7

3. Не змінюючи напруги і частоти, виставити ємність . Потім необхідно підібрати таку індуктивність L0 із блока індуктивностей, при якій виникне в колі резонанс струмів. Якщо наявних котушок індуктивностей недостатньо для режиму резонансу, то треба змінити величину ємності і пошук повторити.