Лабораторная работа: Поема "Мойсей" — вершина творчості Івана Франка

Як народи Єгова создав,

Мов літорослі в полю,

Заглядав всім у душу й чіітав

З неї кождого долю.

Заглядав їм у душу, яка

Їх удача й причина,

І шукав, кого з них би собі

Обібрати за сина.

І не взяв отих гордих, грімких.

Що б'ють в небо думками

І підносять могутню п'яту

Над людськими карками.

І не взяв багачів-дукачів,

Що всю землю плюндрують,

Людським злотом і потом собі

Домовини мурують.

І не взяв красунів-джиґунів,

Що на лірах брязкочуть

І свій хист у мармурі, в піснях

Віковічнити хочуть.

Згордував усю славу, весь блиск

І земне панування,

І всі пахощі штук, і усе

Книжкове мудрування.

І, як терен посеред дерев,

Непоказний на вроду,

І не має він слави собі

Ані з цвіту, ні з плоду, —

Так і вибраний богом народ