У зв’язку з цим досить актуальним є контроль якості препаратів, що містять Йод. Згідно аналітичної нормативної документації, аналіз препаратів проводять методом потенціометрії з використанням срібного індикаторного електроду або з використанням рідинної хроматографії.

???????? ???? ????????? ???????? ? ?????? ?????????? ? ?????????? ???????????? ??????????, ???? ?????????? ???? ????????? ????? ?????? ?? ???????? ???????? ???????? ?????? ??????????, ?? ??????? ???.

Розділ 1. Загальні відомості про Йод

1.1. Опис елемента

Рис. 1

Йод – хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва. Атомний номер - 53. Відносна атомна маса 126,9045 (рис. 1). Галоген. З наявних у природі галогенів – найважчий, якщо, звичайно, не вважати радіоактивний короткоживучий астат. Практично весь природний Йод складається з атомів одного – єдиного ізотопу з масовим числом I¹²⁷ , його вміст у земній корі 4 * 10^-5 % по масі. Радіоактивний Йод I¹²⁵ утвориться в ході природних радіоактивних перетворень. Зі штучних ізотопів Йоду найважливіші – Йод I¹³¹ і Йод I¹³³ . їх в основному використовують у медицині.

Рис. 2

I₂ – галоген. Темно-сірі кристали з металевим блиском. Летучий. Погано розчиняється у воді, добре – в органічних розчинниках (з фіолетовим чи коричневим фарбуванням розчину) чи у воді з добавкою солей – Йодидів. Слабкий окислювач і відновник. Реагує з концентрованими сірною й азотною кислотами, металами, неметалами, лугами, сірководнем. Утворює сполуки з іншими галогенами.

Молекула елементного Йоду, як і інших галогенів, складається з двох атомів. Йод – єдиний з галогенів – знаходиться у твердому стані при нормальних умовах. Красиві темно – сині кристали Йоду більше всього схожі на графіт. Чітко виражена кристалічна будівля (рис. 2), здатність проводити електричний струм – усі ці «металеві» властивості характерні для чистого Йоду.

1.2. Електронно-графічна формула Йоду

Конфігурація зовнішніх електронів атома Йоду 5s2 5p5. Відповідно до цього виявляє в сполуках перемінну валентність (ступінь окислювання): -1 (у HI, KI) (рис. 3); +1 (у HIO, KIO) (рис. 3); +3 (в IСl₃ ) (рис. 4); +5 (у НIO₃ , КIO₃ ) (рис. 5); і +7 (у HIO₄ , KIO₄₎ (рис. 6).

5d

5p

5s

E I_норм

Рис.3

5d

5p

5s

E I₁ ^*

Рис.4

5d

5p

5s

E I₂ ^*

Рис.5

5d

5p

5s

E I₃ ^*

Рис.6

1.3. Фізичні властивості Йоду

Густина Йоду = 4,94 г/см³ , t_пл = 113,5 °С, t_кип = 184,35 °С. Молекула рідкого і газоподібного Йоду складається з двох атомів (I₂ ). Помітна дисоціація I₂ = 2I^- спостерігається вище 700 °С, а також при дії світла. Уже при звичайній температурі Йод випаровується, утворюючи різко фіолетову пару з різким запахом. При слабкому нагріванні Йод возгоняється, осідаючи у виді блискучих тонких пластинок; цей процес служить для очищення Йоду в лабораторіях і в промисловості. Йод погано розчинний у воді (0,33 г/л при 25 °С), добре - у сірковуглеці й органічних розчинниках (бензолі, спирті), а також у водяних розчинах Йодидів.

1.4. Хімічні властивості Йоду

Хімічно Йод досить активний, хоча й у меншому ступені, ніж хлор і бром.

З металами Йод при легкому нагріванні енергійно взаємодіє, утворюючи Йодиди.

Hg + I₂ = HgI₂

З воднем Йод реагує тільки при нагріванні і не цілком, утворюючи йодистий водень.

I₂ + H₂ = 2НI

Елементний Йод - окислювач, менш сильний, ніж хлор і бром. Сірководень H₂ S, тіосульфат натрію Na₂ S₂ O₃ і інші відновлювачі відновлюють його до I^- .

I₂ + H₂ S = S + 2НI

Хлор і інші сильні окислювачі у водяних розчинах переводять його в IO₃ ^- .

При розчиненні у воді Йоду частково реагує з нею;

I₂ + H₂ O = HI + HIO

У гарячих водяних розчинах лугів утворяться Йодид і Йодат.

I₂ + 2KOH = KI + KIO + H₂ O

3KIO = 2KI + KIO₃

При нагріванні йод взаємодіє з фосфором: