Научная работа: Лобізм та його регулювання

4) Усяке лобіювання незмінно зв'язане з установленням контактів для передачі повідомлень, оскільки це єдиний шлях, по якому можна здійснювати вплив.

Таким чином, лобізм – це встановлення контактів і передача повідомлень (особами, що не є громадянами, що діють від свого власного імені), адресованих представникам влади з наміром впливати на їхні рішення.

Хоча більшість лобістів представляють групи, що володіють особливими інтересами, лобізм не може бути ототожнений з діяльністю і поводженням таких груп узагалі. По-перше, не тільки групи, але й окремі особи можуть здійснювати лобіювання. По-друге, групи, що переслідують загальні інтереси, можуть бути залучені до багатьох інших форм діяльності на додаток до лобіювання; деякі групи, насправді, можуть і зовсім не брати участь у лобізмі. По-третє, групи чи індивіди можуть знайти спосіб прямого представництва. Лобіювання, таким чином, лише один з процесів чи способів представлення своїх інтересів, що можуть бути використані групами чи індивідами.

Розрізняють такі види лобізму:

В залежності від того в яких органах влади вирішується питання.

Законодавчий;

Виконавчий;

Судовий

В залежності від характеру інтересів:

Політичний;

Економічний;

Соціальний;

Аграрний;

Промисловий

В залежності від часу дії:

Одноразовий;

Постійний;

В залежності від того на якому рівні відбувається лобіювання інтересів:

Загальнодержавний чи федеральний

Місцевий

Регіональний

В залежності від того на чию користь вирішується питання:

Лобізм різних соціальних структур;

Відомчий лобізм;

Регіональний лобізм;

Іноземний;

В залежності від взаємовідносин суб’єкта і об’єкта лобіювання:

Плюралістичний (здійснюється тиск на органи влади, знизу, збоку різних соціальних груп);

Корпоративний (Приховані угоди органів влади із певною групою у розрахунку на підтримку ними влади);