Отчет по практике: Діяльність відділу маркетингу на машинобудівному заводі

– витратний

– ціннісний

– метод питомих нормативів

– метод «директ-костінг»

Основним методом ціноутворення є витратний метод. Формування ціни на виріб, що вперше виготовляється на підприємстві здійснюється на основі планової собівартості та добавленням до неї нормативу прибутку, визначеного для даного виду машинобудівної продукції. В процесі формування ціни служби та відділи заповнюють форми для відділу цін.

Конструкторськими службами ЗАТ «НКМЗ» визначається склад виробу, вага матеріалів, кількість комплектуючих виробів. Технологічні служби розраховують планову кількість нормо – годин на виготовлення виробу та оснастки до нього.

З 1995 року на підприємстві також стали використовувати ціннісний метод. Він показує які затрати може дозволити собі виробник, якщо ціна вже встановлена на ринку.

В теперішній час намітилася тенденція використання метода ціноутворення «директ-костінг».

Необхідною умовою отримання прибутку є визначена ступінь розвитку підприємства, що забезпечує перевищення виручки від реалізації над витратами по виробництву та збуту. Головний факторний ланцюг виглядає так: «витрати – об’єм – прибуток». Складові цієї схеми повинні постійно знаходиться під контролем. Ця задача розв'язується на основі організації обліку затрат по системі «директ-костінг».

Оптимізація прибутку підприємства потребує постійного притоку інформації не тільки зовнішнього характеру, але і внутрішнього – про формування витрат на виробництво та собівартість продукції. Ця інформація спирається на систему виробничого обліку витрат по місцях їхнього виникнення та по видам виробів, на виявлення відхилень расходу ресурсів від стандартних норм, на дані про калькуляцію собівартості окремих видів продукції.

Теоретичною базою оптимізації прибутку і аналізу є система обліку прямих витрат – «директ-костінг», яку ще називають «системою управління вартістю».

Сутність системи «директ-костінг» є розділення витрат на виробництво на постійні та перемінні в залежності від змін в об'ємі виробництва. Цінність такого розподілу- в спрощенні обліку та підвищенні оперативності отримання даних про прибуток. Даний метод передбачає визначення суми перемінних витрат по виду виробу чи обладнанню. Від предпологаемой ціни замовника, або ціни, що діє на ринку, відраховуються перемінні витрати, в результаті отримують маржинальний прибуток підприємства. З іншого боку, маржинальний прибуток підприємства – це сума постійних витрат підприємства та чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається підприємству після оплати свої перемінних расходів. Отже, чим нижче умовно-постійні рас ходи, тим більше чистий прибуток підприємства.

Цей метод мобілізує підприємство ефективніше використовувати ресурси.

Також відділ цін ЗАТ «НКМЗ» використовує метод розрахунку ціни по питомим нормативам. Розрахунок цін по питомим нормативам пов'язан з довідником питомих нормативів, де наведені ціни по кожному виду обладнання. Цей метод є методом «швидкого ціноутворення», при якому ціна формується, виходячи з виду обладнання, його маси, та ринку збуту.

В основі встановлення ціни також лежать і виробничі витрати, тому зниження витрат на кожному етапі виробництва в цілому призводить до скорочення собівартості його виготовлення, і як наслідок до зниження ціни.

Характеризуючи основні фактори ціноутворення, їх можна розділити на 2 групи:

а) внутрішні:

– величина матеріальних витрат;

– величина трудових витрат;

– величина постійних рас ходів;

– рівень рентабельності.

б) зовнішні:

– рівень цін у підприємств-конкурентів;

– світовий рівень цін.

Прийнята на підприємстві методика калькуляції собівартості передбачає строгий облік внутрішніх факторів ціноутворення. Величина матеріальних витрат нормується, враховується вартість відходів, що вертаються, транспортно-заготівельних расходів.

2.5 Аналіз ринків збуту

Збут здійснюється в основному методом прямих контрактів. Потфель замовлень НКМЗ приблизно 50% – це Росія, Білорусія, Казахстан та інші країни СНД, 20% – Україна, 30% – далеке зарубіжжя. З кожним роком доля України зменшується, хоча спочатку експорт складав лише 10%.

Пошук потенційних споживачів ведеться не тільки в традиційних для виробництва галузях. В даний час виділені для виробництва галузі, що працюють стабільно зараз і будуть стабільно працювати і в майбутньому. До них відносяться: видобуток золота, алмазів; видобуток руд кольорових металів (кольорова металургія); виробництво феросплавів; чорна металургія; вугільна промисловість, зокрема видобуток коксівного вугілля; хімічна промисловість; вторинна переробка; автомобільна промисловість.

У цих галузях виділені географічні зони, перспективні для розширення зони постачання продукції виробництва. Це: