Отчет по практике: Масове безробіття в Україні як соціальна проблема

Ступінь вивчення і розробки:

Дослідження по даному питанню проводилося Буковинською державною фінансовою академією, Чернівці. Також за даною проблемою постійно слідкує Державний комітет статистики України.

Проблемна ситуація:

Внаслідок економічної кризи в Україні значно зросла кількість безробітних, проте не всі безробітні надалі бажають працевлаштуватися, адже не працювати їм теж ніхто не забороняв.

2. Визначення основних понять програми за темою дослідження

Об’єктом даного соціологічного дослідження є студенти ВНТУ, а саме студенти інституту ЕЕЕМ, факультету ЕЕ, групи 1ЕС-06.

Предметом соціологічного дослідження є ставлення студентів групи 1ЕС-06 до масового безробіття в Україні.

Метою соціологічного дослідження є: визначити що є основною причиною масового безробіття в Україні.

Завданням соціологічного дослідження є: визначити що є основною причиною масового безробіття в Україні. (Чи вплинула економічна криза на рівень безробіття? Як вибори президента України відобразилися на рівні безробіття?).

Ключові поняття:

Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці. Отже, це особи, відрізані від ринку праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли робочі тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

Гіпотеза дослідження:

Внаслідок економічної кризи в Україні значно збільшилася кількість безробітних.

3. Вибірка в соціологічному дослідженні

На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.

Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.

Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.

Генеральна сукупність - множина елементів, що мають якусь спільну характеристику, яка вказує на їх приналежність до системи. Перелік всіх елементів генеральної сукупності являється основою вибірки.

Генеральна сукупність може бути якісною або кількісною в залежності від того, являються властивості одиниць відбору ознаками чи змінними.

Генеральна сукупність може бути скінченною та нескінченною в залежності від того, чи обмежено число елементів вибірки.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають в якості основних об'єктів спостереження. Ця частина генеральної сукупності обирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості генеральної.

Репрезентативність (від франц. representatif - наочний) - властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності.

Репрезентативність вибірки означає, що з деякою наперед заданою або обчисленою похибкою можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності або, якщо користуватись мовою статистики, знайти оцінки параметрів генеральної сукупності.