Отчет по практике: Проблема злочинності серед молоді

Злочин — це суспільно небезпечне, протиправне, винне і кримінально каране діяння (дія або бездіяльність), вчинене фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Переконання, погляди, думки, навіть якщо вони суперечать інтересам окремих осіб, суспільства, держави, але не знайшли свого вираження в дії або бездіяльності, не є злочином.

Протиправність — це формальна ознака злочину, що означає передбачення його в діючому кримінальному законі.

Соціальна проблема — суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп.

Відповідальність — зворотна сторона свободи, яка нерозривно з нею пов'язана та завжди її супроводжує. Той, хто діє вільно, повністю відповідає за свої дії. Моральна відповідальність означає здатність передбачити наслідки кожного свого вчинку і прагнення запобігти можливому негативному ходу подій.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб,) які винні у вчиненні злочину, та мають нести зобов'язання особистого, майнового чи організаційного характеру.

Гіпотеза дослідження:

В наш час студенти недостатньо проінформовані про стан молодіжної злочинності. Встановлення та врахування соціальних чинників і якостей особистості, які визначають протиправну поведінку молоді, може дати змогу ефективно впливати на міру їх прояву, а також здійснювати профілактичну і психокорекційну діяльність спрямовану на протидію злочинності серед молоді.

3. Вибірка в соціологічному дослідженні

На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.

Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.

Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.

Генеральна сукупність - множина елементів, що мають якусь спільну характеристику, яка вказує на їх приналежність до системи. Перелік всіх елементів генеральної сукупності являється основою вибірки.

Генеральна сукупність може бути якісною або кількісною в залежності від того, являються властивості одиниць відбору ознаками чи змінними.

Генеральна сукупність може бути скінченною та нескінченною в залежності від того, чи обмежено число елементів вибірки.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають в якості основних об'єктів спостереження. Ця частина генеральної сукупності обирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості генеральної.

Репрезентативність (від франц. representatif - наочний) - властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності.

Репрезентативність вибірки означає, що з деякою наперед заданою або обчисленою похибкою можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності або, якщо користуватись мовою статистики, знайти оцінки параметрів генеральної сукупності.

Соціологічне дослідження - вид соціологічного дослідження, який відрізняється специфікою методології та методики отримання нового достовірного соціологічного знання.

Суцільне соціологічне дослідження - це соціологічне дослідження, в процесі якого обпитуються усі без виключення представники генеральної сукупності.

Вибіркове соціологічне дослідження - цесоціологічне дослідження, яке проводиться для вибіркової сукупності за допомогою вибіркового методу.

Вибіркові дослідження мають більші переваги перед суцільними в ефективності затрат праці, часу та засобів на розв'язання тої чи іншої проблеми.

Визначення необхідної кількості респондентів для проведення опитування

Для проведення соціологічного дослідження в якості респондентів залучаються студенти ВНТУ групи 1ЕС-06 з кількістю респондентів – 24 особи віком від 20 до 23 років незалежно від матеріального та сімейного становища, які на час опитування проживають у місті Вінниця.

Визначення місця і часу проведення опитування

Місце проведення опитування – лекційні зали Вінницького національного технічного університету. Час проведення опитування – квітень 2010; година проведення не визначена, але орієнтовно – це від 8.00 до 14.00 години.

Обґрунтування відношення дослідження до даної аудиторії

Конкретне соціологічне дослідження, що стосується проблеми злочинності серед молоді, проводиться саме серед вище вказаної аудиторії, оскільки дана проблема в ній є досить актуальною.

Доведення репрезентативності вибірки