Реферат: Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено особливості механізмів формування індивідуальних типів адаптаційних можливостей у здорових дітей за станом прооксидантно-антиоксидантного балансу та енергетичного метаболізму.
Визначено, що у частини здорових дітей молодшого шкільного віку виявляється характерне поєднання факторів ризику порушення адаптаційних можливостей організму. Формується преморбідний фон, який складається із дисбалансу активності антиоксидантних ферментів, стимуляції анаеробного гліколізу, зниження активності окислювальних ферментів.
Вперше встановлено неоднорідність групи здорових дітей за рівнем окислювально-відновлювальних процесів, вмістом лактату та пірувату, що обґрунтовує доцільність виділення групи дітей з підвищеним рівнем лактату до групи ризику за розвитком метаболічних порушень в подальшому і проведення їм своєчасної корекції цих порушень.
Доведено, що характер порушень адаптаційних реакцій дитячого організму молодшого шкільного віку в значній мірі пов’язаний із дією оксидативного стресу, зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту, порушенням активності окислювальних та лізосомальних ферментів.
Встановлені показники, які можуть бути критеріями оцінки стану адаптаційно-резервних можливостей дитячого організму.
Показано, що застосування синглетно-кисневої терапії сприяє нормалізації порушень адаптаційно-резервних можливостей та покращенню стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення отриманих результатів. Вперше розроблені та впроваджені в практику схеми проведення синглетно-кисневої терапії в дитячому віці залежно від віку та рівня адаптаційних можливостей організму.
Запропоновано комплексний оздоровчо-профілактичний метод метаболічної дії для підвищення адаптаційних можливостей у дітей з використанням синглетно-кисневої терапії та вітамінно-мінеральних комплексів.
Удосконалений метод оцінки адаптаційних можливостей дитини за рівнем індексу функціональних змін (обґрунтований новий підхід до розрахунку показника та інтерпретації результатів).
Впровадження результатів досліджень в практику.Результати досліджень впроваджені у практику: Чернівецької обласної дитячої лікарні № 2; Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні; Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні; дитячої клінічної лікарні № 9 м. Києва; середньої загальноосвітньої школи № 17 Подільського районів м. Києва.
Матеріали дослідження наведені у методичних рекомендаціях: “Заходи по підвищенню адаптаційних можливостей дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання" (Київ, 2005) та інформаційному листі: "Застосування синглетно-кисневої терапії, як оздоровчого профілактично-реабілітаційного методу метаболічної дії у дітей з різним рівнем адаптаційних можливостей" (№ 203-2007).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням. Особисто автором проведено аналіз наукової літератури за темою дисертації, виконано клініко-функціональні та антропометричні дослідження у дітей молодшого шкільного віку, проведено у них функціональні проби з навантаженням. Проаналізовано статистичні звіти та медичну документацію всіх спостережуваних.
Дисертантом особисто проведені статистична обробка даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені та обговорені на: науково-практичній конференції "Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування" (Київ, 2005); V Міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей" (Чернівці, 2007); IV конгресі педіатрів України "Сучасні проблеми клінічної педіатрії" (Київ, 2007); IV науково-практичній конференції "Проблемні питання лікування дітей" (Київ, 2007).
Публікації: За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць (в авторефераті наведено 7 робіт), з них: 5 статей у журналах, 3 – тези доповідей наукових конференцій, отримано 2 патенти на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 179 сторінках тексту і включає: вступ, огляд літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації. Роботу ілюстровано 51 таблицею, 16 рисунками, які займають 12 сторінок. Перелік використаних джерел налічує 238 найменувань, що займає 25 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт та методи дослідження.
Для вирішення поставлених завдань було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 238 практично здорових дітей 6-9 років. Вибір методів спеціального поглибленого обстеження серцево-судинної системи, вегетативного гомеостазу, морфо- та психофізичних особливостей розвитку, визначення стану вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту, показників мітохондріального окислення та енергетичного метаболізму визначався задачами роботи.
Стан перекисного окислення ліпідів вивчали за рівнем в сироватці крові малонового діальдегіду (МДА) за методикою І.Д.Стальної і М.Г.Гарішвілі (1997). Активність супероксиддисмутази (СОД) визначали за методом С.Чеварі, І.Чаба, І.Секей в модифікації Дубініної (1985); каталази (КАТ) – за методикою М.А.Королюк, А.І.Іванової, І.Т.Майорової, В.Е.Токарева (1988). Показники енергетичного метаболізму – активність сукцинатдегідрогенази (СДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гліцерофосфат дегідрогенази (ГФДГ), кислої фосфатази (КФ) у лімфоцитах та нейтрофілах крові визначали за методом цитохімічного аналізу (Нарциссов Р.П., 1969). Вивчення кількісного та якісного вмісту загальних, залишкових та білкових сульфгідрильних (СГ) груп проводилось за допомогою фотоколориметричного ультрамікрометоду за методом В.Ф.Фоломеєва (1981).
Розрахунки на основі принципу еквімолярності дозволили одержати дані про сумарну кількість кисню, витраченого на вільно-радикальне окислення або індексу використання кисню на вільно-радикальне окислення за формулою:
де К – оптична “щільність” контрольного розчину для визначення активності СОД; Г – показник гематокриту; 5,93 – питома активність СОД ; 2 – молярний еквівалент МДА по кисню.
Також визначався функціональний показник вільнорадикального окислення (ФП ВРО) за методикою Ю.В.Абакумової, Н.А.Ардаматського (1994, 1996) за формулою: СОД / МДА в ум.од.
Фізичний розвиток оцінювали за допомогою центильних таблиць. Для оцінки гармонічності фізичного розвитку використовували індекс гармонічності морфологічного розвитку Пушкарьова (1983). Адаптаційні можливості організму оцінювали за індексом функціональних змін (Баевский и др., 1987). Для визначення рівня фізичної працездатності та функціональних резервів проводили пробу Руфьє.
Ультразвукове дослідження серця у дітей проводилось на апараті "ALOKA" SSD-280 (Японія) з інтенсивністю ультразвуку 0,01 Вт/см2 та частотою 2,5; 3,5 та 5,0 мГц.
Стан ВНС оцінювався за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця “Кардіо-Спектр” (АОЗТ “Солвейг”). Аналіз отриманих кардіоритмограм проводився шляхом обчислення статичних та спектральних показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою групою Європейського товариства кардіології та Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996). Кількісна оцінка варіабельності серцевого ритму проводилась методом спектрального аналізу, який здійснювався шляхом кардіоінтервалографії.
Одержані дані наведено як у абсолютних величинах, так і у відсотках, відносно належних величин, що має велике значення, особливо в дитячому віці. Використання такого підходу дозволяє виявити достовірні зміни середніх значень, які не визначаються без нормування первинних даних [Л.Ф. Компанец та співавт., 1992; І.Г. Герасимов та спвіавт., 1998].
Обробку цифрових даних проводили різними математичними засобами, вибір яких визначався завданням у кожному конкретному випадку. Обчислення виконувались на комп’ютері типу Intel PIII з використанням прикладного пакету програм “Statistica 6.0”.
Результати особистих досліджень та їх обговорення.
На основі проведених досліджень встановлено, що діти І та ІІ груп здоров'я, від числа всіх обстежених дітей молодшого шкільного віку складали 31,7%, із них діти І групи – 12,6%. Структуру патології у дітей молодшого шкільного віку ІІ групи здоров’я переважно формували: порушення постави (17%), плоскостопість (12%), косоокість та астигматизм (6%), гіпертрофія мигдаликів (16%) та дискінезія жовчовивідних шляхів (20%). При оцінці фізичного розвитку було встановлено, що 68% дітей мали нормальний фізичний розвиток, 20,5% – відхилення за рахунок маси та 11,5% – відхилення за рахунок зросту. До групи обстеження діти з функціональними змінами з боку серцево-судинної системи не надходили.
Для оцінки рівня адаптаційних можливостей використовувався індекс функціональних змін, оцінка якого була адаптована нами до дитячого віку і визначено 4 рівні функціональних можливостей організму: задовільний 1,68-1,76; напруження адаптації 1,41-1,67 та 1,77-2,03; незадовільний 1,14-1,40 та 2,04-2,30; зрив адаптації – менше 1,13 і більше 2,40.