Реферат: Адміністративне правопорушення

Тема № 9. Адміністративне правопорушення

адміністративне правопорушення норма

1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення

2. Юридичний склад адміністративного правопорушення

3. Види адміністративних правопорушень

1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення

В Україні, як і будь-якій іншій державі, діє велика кількість різних юридично обов’язкових правил. Такого роду правила мають на меті забезпечити правопорядок та належну дисципліну у певних сферах діяльності, і які безпосередньо зачіпають інтереси як всіх чи більшості громадян, підприємств, установ так і держави в цілому.

Це правила поведінки у громадських місцях, правила дорожнього руху, правила охорони праці та техніки безпеки, правила торгівлі, санітарні, ветеринарні та протипожежні правила, правила полювання, митні правила та інші.Дотримання цих правил відповідає інтересам держави, громадян, та підприємств, установ, організацій, а їх порушення суперечить їм і викликає шкідливі та суспільно небезпечні наслідки.Всі зазначені правила встановлюються законами, та нормативними актами ОВВ, що діють у межах своєї компетенції. Однією з властивостей цих правил є те, що вони захищаються адміністративними санкціями, а їх порушення кваліфікується як адміністративні правопорушення.Основні ознаки та юридична характеристика правопорушень міститься у КпАП України.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП України).

При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення настає за умови, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону крим відповдальності.

Адміністративне правопорушення = адмін проступку = адміністративному делікту.

Адміністративному правопорушенню властиві такі загально правові ознаки:

- передусім, це дія чи бездіяльність. Іншими словамиповедінка, вчинок, акт зовнішнього ставлення особи до реальної дійсності, інших осіб, держави. суспільстві. Тобто, діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей;

Дія - активна форма поведінки особи, безпосередньо пов’язана з невиконанням правового припису у вигляді обов’язку чи законної вимоги, порушенням заборони, правила, норми, стандарту (наприклад, порушення водіями транспортних засобів ПДР, порушення правил користування житловими приміщеннями, порушення вимог державних стандартів).

Бездіяльність - пасивна форма поведінки, що знаходить своє відображення у невиконанні особою тих дій, які вона повинна і могла виконати в наслідок покладених на неї обов’язків (наприклад, ухилення від подання декларації, невиконання вимог антимонопольного комітету, керівник торгового підприємства не забезпечив наявність сертифікатів на реалізовані товари, у результаті чого покупці не були поінформовані про походження товару).

- антигромадська спрямованість (цю ознаку нерідко ототожнюють із суспільною небезпекою). Будь-яке адм правопорушення, посягаючи на встановлений правопорядок, спричиняє йому ту чи іншу шкоду, порушує упорядкованість, узгодженість, гармонічність управлінських відносин. При цьому негативний результат може проявлятись як реально (дрібна крадіжка), так і у створенні умов для настання шкоди (порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил). За ступенем соціальної значимості, діяння, що заподіює шкоду законним інтересам держави, ФО, ЮО є антигромадським. Від злочинів адм делікти розрізняються за ступенем суспільної небезпечності;

- протиправність полягає у вчиненні діяння, що порушує загальнообов’язкові норми та правила адміністративного та інших галузей права (трудового, земельного, фінансового і т.д.), що охороняються заходами адміністративної відповідальності;

- винність (таке діяння як прояв волі і свідомості особи повинно бути завжди винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність);

- адміністративна караність (конкретне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адм від-ть).

2. Юридичний склад адміністративного правопорушення

Ознаки адмін правопорушення слід відрізняти від його юридичного складу. В законодавстві відсутнє поняття складу правопорушення, але як і в інших галузях права, під складом правопорушення мається на увазі сукупність таких елементів, як об’єкт і об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона. При відсутності хоча б одного з елементів відповідальність виключається.

Склади конкретних проступків виконують важливу роль, оскільки вони є фактичною підставою АВ і передбачають можливість застосування заходів адмін впливу, забезпечують однакове застосування закону, правильну кваліфікацію проступку, є гарантією безпідставного притягнення до АВ, обмежують відповідальність в межах скоєного.

Під юридичним складом адміністративного правопорушення розуміється передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб’єкт та суб’єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

1. Об’єкт адміністративного правопорушення.

Залежно від рівня узагальнення виділяють:

Загальний об’єкт, яким є суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління, урегульовані переважно нормами адміністративного права, а також нормами інших галузей права, і які охороняються адміністративними санкціями;

Родовий об’єкт - окремі однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об’єкт (наприклад, відносини власності, громадського порядку, певних галузей та сфер діяльності тощо);

Видовий об’єкт - самостійний складовий різновид родового об’єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для ряду проступків (наприклад, суспільні відносини, пов’язані з дотриманням паспортного режиму, правил дозвільної системи, правил військового обліку тощо, які в сукупності з іншими відносинами складають родовий об’єкт у сфері встановленого порядку управління);

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--