Реферат: Агрохімічна оцінка нового виду добрива

Буре вугілля (1,5 т/га)

13,1

0,1

26,4

0,1

199

3,00

Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)

13,6

0,6

27,8

1,5

217

21,3

N₃₀ P₄₀ K₁₅ – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД

13,4

0,4

27,6

1,3

217

21,8

Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)

14,2

1,2

28,9

2,6

237

41,3

N₆₀ P₈₀ K₃₀ – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД

14,0

1,0

28,7

2,4

235

39,7

Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)

14,5

1,5

29,7

3,4

273

77,4

N₉₀ P₁₂₀ K₄₅ – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД

14,2

1,2

29,4

3,1

266

70,5

Так, на контролі в середньому за три роки досліджень вміст білка становив 13%. Найбільше його було при внесенні 4,5 т/га ОМД – 14,5% та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив (N₉₀ P₁₂₀ K₄₅ ) – 14,2%. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3 т/га ОМД вміст білка зріс порівняно з контролем на 4,6 і 9,2%, а еквівалентної кількості мінеральних – на 3,1 та 7,7%. Внесення бурого вугілля суттєво не позначилося на рівні білка у зерні – в цьому варіанті його було стільки, як і на контролі (13,1%).

12

????? ?? ????????? ?????????????? ?????, ? ???? ?????????? ????? ?????????? ?????????????? ??? ???????? ????????? ???????? ??????. ?????? ????????????? ???????????, ?? ???????? ??? ??????-2? ??????? ?????????? ????????? ?????????, ????????? ?? ???????? ? ??????? ????????? ?????????.

Найвищий вміст сирої клейковини спостерігався при внесенні 4,5 т/га ОМД – 29,7% тоді як на контролі 26,3%. У варіанті, де вносили еквівалентну кількість мінеральних добрив (N₉₀ P₁₂₀ K₄₅ ), вміст клейковини становив 29,4%. Застосування 1,5 і 3т/га ОМД сприяло зростанню вмісту клейковини порівняно з контролем на 5,7 й 9,9%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – на 4,9 та 9,1%. При внесенні бурого вугілля клейковини було стільки, як і на контролі.

Хлібопекарська якість тіста визначається не тільки кількістю, але й якістю клейковини. Так, у наших дослідженнях індекс деформації клейковини (ІДК) на контролі досягав 99 одиниць. Найнижчим він був у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 85 одиниць. При застосуванні еквівалентної кількості мінеральних добрив ІДК становив 88 одиниць. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3,0 т/га ОМД показники ІДК були 94 та 89 одиниць, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 94 й 90 одиниць. При внесенні бурого вугілля індекс деформації клейковини не підвищувався порівняно з контролем і становив 98 одиниць.

Сила борошна значною мірою залежить від вмісту білка, сирої клейковини, якості клейковинного комплексу, розрідження тіста. В наших дослідженнях на контролі сила борошна була 196 Дж. Найвищий цей показник у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 273 Дж. При внесенні еквівалентної їм кількості мінеральних добрив сила борошна становила 266 Дж.

Таким чином, внесення ОМД “ТЕКОС-2” виявилося ефективнішим ніж еквівалентної кількості мінеральних добрив. Застосування ОМД у дозах 1,5-4,5 т/га сприяло одержанню зерна ярої пшениці з вищим вмістом білку на 1,5-2,3% та клейковини на 0,8-1,1% порівняно з еквівалентною кількістю мінеральних добрив.

ПІСЛЯДІЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА “ТЕКОС-2” ПРИ ВИРОЩУВАННІ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ

Внесення ОМД “ТЕКОС-2” під попередник вико-вівсяної сумішки позитивно впливало на одержання стабільних урожаїв доброї якості. Так, найвищий урожай зеленої маси вико-вівсяної сумішки забезпечувало внесення під попередник однорічних трав 4,5 т/га ОМД – 30,7 т/га при врожайності на контролі 25 т/га. Післядія еквівалентної кількості мінеральних добрив (N₉₀ P₁₂₀ K₄₅ ) зумовила одержання 29,8 т/га зеленої маси, що на 0,92 т/га нижче порівняно з ОМД. Застосування 1,5 т/га ОМД під попередник однорічних трав сприяло підвищенню порівняно з контролем урожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки на 1,93 т/га, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 1,47 т/га. Післядія 3 т/га ОМД забезпечила зростання врожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки порівняно з контролем на 16,6% (4,16 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 11,4% (2,87 т/га). Слід зазначити, що внесення 1,5 т/га бурого вугілля під попередник однорічних трав суттєво не позначилося на врожайності вико-вівсяної сумішки – приріст урожаю до контролю у цьому варіанті становив 0,16 т/га, або 0,72%.

13

????? ?????, ???????? ??? ??????-2? ??? ?????????? ????-???????? ??????? ????????? ???????????? ????????? ? ???????????? ???????????? ?????????. ϳ?????? 1,5-4,5 ?/?? ??? ??????? ????????? ???????? ?????? ??????? ???? ????-???????? ??????? 1,93-5,65 ?/??, ?? ?? 16-24% ?????? ????????? ? ????????????? ????????? ??????????? ??????.

БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ

Ефективність кормових угідь залежить від родючості ґрунту, вологості, строків, доз і форми застосування добрив безпосередньо під кормові культури та в сівозмінах. Нашими дослідженнями встановлено, що на якість вико-вівсяної сумішки великий вплив мали не тільки умови вирощування, але й післядія добрив, внесених під попередник однорічних трав.

Так, вміст сирого протеїну на контролі становив 12%. Найвищим цей показник був у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив, і відповідно становив 13,9 і 13,5%. При внесенні бурого вугілля під попередник однорічних трав вміст протеїну виявився на рівні контрольного варіанта.

Клітковина входить до складу стінок клітин і характеризується високою стійкістю під час окислення, а також нерозчинністю в звичайних органічних розчинниках. У наших дослідженнях найвищий вміст клітковини в зеленій масі вико-вівсяної сумішки виявлено на контролі – 36,9%. Післядія 1,5 т/га бурого вугілля зумовлювало незна