Реферат: Аналіз стану компанії
7. Які сильні і слабкі сторони сьогоднішньої стратегії?
8. Чи необхідні додаткові дії, щоб знизити витрати, використовувати існуючі можливості, підсилити конкурентне положення компанії?
Відповіді на ці запитання покажуть, чи може компанія продовжувати реалізацію своєї базової стратегії, вносячи в неї лише незначні зміни, чи вона має бути цілком переглянута.
7. Виконання стратегії
Кожна компанія має тільки їй властивий організаційний стиль.
У кожної фірми існує своя філософія і принципи, особливі методи розв’язання проблем і ухвалення рішення, своя ділова практика, свій кодекс цінностей, а також особлива система внутрішніх взаємин.
Усе це утворює поняття “корпоративна культура”, що найбільш повно виражає так званий дух корпорації.
Корпоративна культура компанійпов'язана з цінностями організації, переконаннями, традиціями, стилем роботи і внутрішнім середовищем організації.
Корпоративна культура не є статичною, раз і назавжди установленою формою взаємин у компанії. Кризи і зміни, що відбуваються в економіці, нерідко приводять до пошуків нових методів ведення справ, нових поведінкових стандартів. Зміна лідерів і керівництва компанії також може привести до виникнення нових ціннісних орієнтирів і практики, що змінить культуру фірми. Також можуть вплинути проникнення компанії в нову сферу бізнесу, завоювання нових ринків і її швидке зростання, що супроводжується збільшенням чисельності персоналу.
Незважаючи на те, що поняття „корпоративна культура” зазвичай розглядають як єдине ціле, на фірмах існують і так звані субкультури.
Основні цінності компанії, принципи, методи ведення бізнесу можуть значно змінюватися в залежності від відділу, географічного розташування, підрозділу компанії чи господарської одиниці. Причому згадані субкультури можуть вступати в протиріччя один з одним у випадку, якщо стилі менеджменту, філософія бізнесу і принципи ведення господарської діяльності в окремих підрозділах компанії занадто різні.
Сильна корпоративна культура та її тісний зв'язок зі стратегією фірми є могутніми важелями управління персоналом з метою поліпшення роботи.
Сильна культура являє цінність для корпорації, коли вона відповідає стратегії, і навпаки.
Тривале лідерство компанії у визначеній сфері бізнесу, невелика чисельність персоналу, тривале перебування на посаді керівництва компанії також сприяють створенню міцних традицій корпоративної культури.
Приведення корпоративної культури у відповідність зі стратегією фірми являє собою досить складну задачу.
Першим кроком є з'ясування того, які аспекти діючої культури є стратегічно підтримуючими, а які – ні.
Далі менеджери мають чесно і відкрито поговорити з усіма зацікавленими сторонами про ті аспекти культури, які необхідно змінити. Розмова має бути підкріплена видимими діями щодо зміни корпоративної культури.
Дії менеджерів з посилення відповідності між культурою і стратегією носять символічний і реальний характер.
Вище керівництво компанії має особисто брати участь у створенні орієнтованої на стратегію корпоративної культури.
Мета з'єднання стратегії і культури носить довгостроковий характер. Необхідний час, щоб нові переконання виникли і відклалися в розумах службовців. Чим більше організація – тим більше часу на це буде потрібно.
Етична корпоративна культура впливає на довгостроковий стратегічний успіх фірми, неетична може його знищити.
Система етичних норм і цінностей має бути не тільки визначена, але й інтегрована в культуру корпорації.
Коли етичні норми і цінності визначені, вони мають бути затверджені і включені в корпоративну політику, практику і поведінку.
При розгляді кодексів поведінки особлива увага має бути приділена тим видам діяльності компанії, що особливо чуттєві й уразливі – покупки, продажі, політичне лобіювання.
Відповідні зусилля мають бути започатковані в компанії повсюдно, проникаючи в кожну її структурну одиницю.
Облік цінностей і впровадження етичних норм мають розглядатися як безупинний процес побудови корпоративної культури.
Проблема стратегічного лідерства полягає в діагностуванні ситуації і виборі одного з декількох шляхів її вирішення.
Щоб бути в курсі того, як здійснюється стратегія, менеджеру потрібна широка мережа контактів і джерел інформації, як формальних, так і неформальних.
Має місце проблема надійності інформації, тому що доповіді можуть приховувати погані новини чи повідомляти їх не повністю, підлеглі можуть баритися доповідати про невдачі і проблеми, сподіваючись, що зможуть самі виправити справу і та ін.