Реферат: Аналіз варіантів побудови платформи інтелектуальних мереж (IN)

Процес взаємодії цих вузлів починається після надходження на станцію, що містить SSР, останньої цифри набору коду та номера послуги. SSР здійснює аналіз отриманої інформації, ініціює запит послуги у вигляді повідомлення IDР і передає його за допомогою протоколу INАР у вигляді команди BEGIN каналом СКС №7.

Повідомлення, отримане SСР, аналізується, обробляється комп'ютерами, внаслідок чого SSР одержує відповідь із SСР, в якій міститься інформація про те, як надати послугу. У загальному випадку подібний діалог може складатися з декількох транзакцій, тобто з декількох циклів «запит-відповідь», що забезпечують виконання необхідної послуги. На рис. 2 наведено діалог, що містить дві транзакції. Короткими стрілками показані інші повідомлення, що циркулюють у дуплексному каналі СКС №7 і не мають відношення до даної транзакції. Це можуть бути або повідомлення інших транзакцій, або службові сигнальні одиниці (СО), або «порожні» СО, що забезпечують синхронізацію роботи каналу СКС №7.

Рисунок 2 – Діалог між SSР і SСР у мережі СКС №7

Після отримання повідомлення ВЕGIN, що ініціює запит на інтелектуальну послугу, SСР обробляє зазначений запит і через деякий проміжок часу видає убік SSР повідомлення CONTINUE та іншу інформацію, необхідну для здійснення комутації та обслуговування необхідної послуги. Після одержання зазначеної інформації SSР повідомленням END інформує SСР про закінчення обміну, а SСР повідомленням DEND підтверджує відсутність помилок і згоду на завершення обміну.

У ланці СКС №7 повідомлення передаються за допомогою пакетів, що мають назву сигнальних одиниць (СО). Ці СО мають різне призначення та змінну довжину. Одне повідомлення може передаватися за допомогою декількох СО.

Використовується три типи СО:

- значущі СО (ЗНСО) – їхня довжина може бути до 273 байт;

- сигнальні одиниці стану ланки (СЛСО), використовуються для індикації стану прикінцевих пристроїв і управління ланкою сигналізації, їхня довжина може бути 7 або 8 байт;

- заповнювальні СО (ЗПСО), які мають нульову корисну довжину, але їхня наявність необхідна для оперативного контролю працездатності ланки сигналізації за відсутності сигнального трафіка користувача. ЗПСО передаються лише в тому випадку, коли немає для передачі ЗНСО або СЛСО, їхня довжина зазвичай приймається 6 байт.

При передачі СО в СКС №7 використовується дисципліна обслуговування з відносним пріоритетом, оскільки не можна перервати передачу СО, що вже почалась. СЛСО мають найвищий пріоритет. Наступний пріоритет належить ЗНСО.

Для досягнення необхідної продуктивності та підвищення надійності передачі сигнальних повідомлень між SSP і SCP зазвичай використовують одночасно кілька ланок СКС.

Припустимо, що мережа надає різних послуг.

Кількість користувачів послуги становить . Кількість запитів на послугу , що надходить від одного користувача в ЧНН (інтенсивність надходження запитів), становить .

Тоді інтенсивності надходження запитів на послугу у ЧНН від усіх користувачів дорівнює

(1)

Сумарна інтенсивність надходження запитів на всі види послуг, задіяних у мережі

(2)

Імовірності появи запиту на послугу

(3)

Середня кількість транзакцій на одну послугу:

(4)

де – кількість транзакцій, що забезпечують реалізацію послуги .

Значення визначаються виходячи зі сценаріїв послуг або задаються у вихідних даних згідно з існуючою статистикою.

Частина послуг вимагає для свого виконання передачі деяких статистичних даних. Позначимо через відсоток кожної з послуг , що вимагає передачі додаткової статистичної інформації. Середня кількість транзакцій на одну послугу, з урахуванням передачі необхідної статистики:

(5)

Середня кількість транзакцій, що здійснюються в одну секунду, з урахуванням передачі статистичних даних:

(6)

Зазначена інтенсивність здійснення транзакцій є основою для розрахунку необхідної кількості ланок системи СКС №7 між SSP і SCP.