Реферат: Аналіз варіантів побудови платформи інтелектуальних мереж (IN)

Вступ

Очевидно, що чим краща мережа зв'язку оператора, тим більш ефективну платформу для надання послуг інтелектуальної мережі можна створити на її базі. На якість надання послуг IN впливають такі характеристики базової мережі: по-перше, технічні пристрої, такі як прикінцеві та транзитні комутаційні системи, системи передачі, абонентські мережі доступу, вузли SCP і SSP, і по-друге, засоби адміністративного управління та технічної експлуатації послуг.

Створення платформи IN полегшується наявністю на мережі таких основних атрибутів:

- системи сигналізації СКС №7;

- цифрових систем комутації на всіх рівнях до прикінцевого;

- цифрових систем передачі;

- можливості використання телефонних апаратів із тональним набором;

- можливості ідентифікації лінії викликаючого абонента;

- обладнання одного виробника;

- систем докладного обліку вартості;

- організації, що здійснює маркетинг і обслуговування послуг зв'язку.

Оператор може почати створення платформи IN, не маючи жодного з наведених атрибутів, проте, чим більше з цього переліку він має, тим швидше та дешевше обійдеться створення платформи.

Система сигналізації СКС №7 у більшості застосувань обов'язково потрібна для взаємодії між вузлами SCP і SSP. Специфікація інтерфейсу між SCP і SSP є найбільш важливою частиною стандартизації IN. Рекомендований ITU-T спосіб перенесення сигналізації на цьому інтерфейсі – використання протоколів TCAP/INAP, що cпираються на системи сигналізації СКС №7 SCCP/MTP.

Переваги цифрових комутаційних систем і цифрових систем передачі стали настільки очевидними, що іноді ми забуваємо згадати про них. Проте значна кількість аналогових систем комутації, загалом на рівні прикінцевих АТС, найчастіше робить неможливим використання багатьох послуг IN абонентами, що обслуговуються цими АТС, через застарілі протоколи сигналізації.

Використання обладнання одного постачальника полегшує стик обладнання (наприклад, SCP і SSP), проте, може бути достатньо дорогим для оператора, оскільки тільки конкуренція знижує ціну.

Система докладного обліку вартості дає можливість винести дії щодо нарахування оплати в білінг-центр для забезпечення гнучкості у призначенні тарифів і нарахуванні оплати на різні рахунки залежно від типу послуги та її постачальника. Подібне практично неможливо зробити за допомогою використання індивідуальних абонентських лічильників.

Рішення про спосіб побудови IN для кожного оператора має бути індивідуальним і враховувати місцеві фактори, такі як ємність мережі, тип уже встановленого обладнання, прогнозований трафік, плановані послуги, економічний стан регіону тощо. Оскільки платформи IN провідних фірм-постачальників мають більш великий діапазон продуктивності (обробка від 360 спроб викликів у ЧНН до декількох мільйонів), на перший план для операторів виходить завдання забезпечення плавного зростання потужності впроваджуваного обладнання без кардинальних змін на мережі. Бажано, щоб при такому розвитку апаратне забезпечення (обсяг пам'яті, кількість серверів тощо) розширювалося за модульним принципом без зміни ПЗ, що дозволить повторно використати вже закуплені елементи в новій конфігурації. Успіх при такому еволюційному шляху розвитку засобів IN може принести тільки добре продуманий процес переходу від однієї конфігурації до іншої.

З урахуванням наведених вище особливостей способів побудови платформи IN сформулюємо загальні рекомендації з вибору способу реалізації IN для різних операторів.

1 Розподілена архітектура побудови IN

Розподілена архітектура побудови IN – це повномасштабне класичне рішення у вигляді окремих архітектурних елементів (рис. 1):

- вузол SSP – комутатор ТМЗК, оснащений зворотним зв'язком з підключеним до нього комп'ютером;

- інтелектуальна периферія IP, що забезпечує більшу зручність у процесі надання послуг, зокрема при обміні інформацією з користувачем, шляхом використання спеціалізованих ресурсів (оголошення, мовні підказки, розпізнавання мови тощо);

- вузол SCP, що управляє логікою надання послуг;

- вузол SMP, призначений для введення нових послуг і коректування старих, зберігання інформації про всі послуги, що надаються, а також оригіналів усіх програм обслуговування;

- вузол середовища створення послуг SCEP;

- вузол підтримки даних послуг SDP, що зберігає дані, які використовуються програмами логіки послуг.

Рисунок 1 – Класична архітектура IN

«Повна» або так звана «класична» архітектура IN для першого набору послуг CS-1 призначена для використання у великих або середніх мережах із високим трафіком. Вона здатна забезпечити на нинішньому етапі розвитку практично всі вимоги як операторів, так і майбутніх користувачів. Але ця система достатньо дорога. Тому компанії, яких цікавить насамперед невисока вартість обладнання, та компанії, які хочуть спочатку оцінити ефективність від впровадження нових послуг, часто вибирають інші варіанти.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--