Реферат: АПК України

1. Роль агропромислового комплексу в народному госпо­дарстві. Структура і форми територіальної органі­зації АПК.

2. Сільське господарство, його структура.

3. Розміщення галузей рослинництва.

4. Розміщення галузей тваринництва.

5. Територіальна структура АПК України.

6. Харчова промисловість як основна переробна ланка АПК.

7. Проблеми і перспективи розвитку АПК України.

1 . РОЛЬ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

СТРУКТУРА І ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АПК

Галузевій структурі народного господарства прита­манні певні міжгалузеві пропорції, міжгалузеві вироб­ничі зв'язки, що постійно посилюються і розширюють­ся. Відбувається процес інтеграції різних стадій вироб­ництва і розподілу тієї чи іншої продукції. В народно­му господарстві України спостерігається взаємодія га­лузей у складі інтеграційних структур — міжгалузевих комплексів.

Одним з таких найбільш потужних і багатогалузевих комплексів є аграрнопромисловий. Це складний комп­лекс виробництва, що об'єднує різні галузі народного господарства. Агропромисловий комплекс (АПК) знач­ною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, його забезпечення про­дуктами харчування, а промисловість — сільськогос­подарською сировиною. Вирішення продовольчої проб­леми здійснюється переважно в АПК. Саме через це він є важливою ланкою економіки і мусить мати пріо­ритетний розвиток.

В АПК зайнято близько 1/3 всієї чисельності пра­цівників народного господарства. На частку його галу­зей припадає понад 30% основних виробничих фондів.

Галузі АПК формують близько 1/3 національного доходу і майже 2/5 валового суспільного продукту.

АПК — це складний комплекс, де економічно, технологічно та організаційно взаємопов'язані між собою багато галузей і ви­робництв. АПК має надто складну функціональну і галузеву структуру. До його складу входять 3 основні сфери:

1. Сільськогосподарське виробництво — рослинництво і тва­ринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка.

2. Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для га­лузей АПК. Це — сільськогосподарське машинобудування, ви­робництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбі­кормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спе­ціального устаткування і приладів для АПК та ін.

3. Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).

Крім цих основних сфер, до АПК входять виробнича і соці­альна інфраструктури у тій частині, що працює на потреби цього комплексу. Йдеться про транспорт, складське господарство, ма­теріально-технічне постачання, інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівлю, зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне забезпечення, спеціалізовану торгівлю, комунально-житлове господарство, культурне та медичне обслу­говування тощо.

Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного функ­ціонування.

За виробничою ознакою до складу АПК входять продоволь­чий комплекс і непродовольчий. Продовольчий комплекс — це сукупність галузей, пов'язаних з виробництвом продуктів харчу­вання рослинного і тваринного походження. Крім того, до продо­вольчого комплексу (ПК) входять виробництва, що технологічно не належать до сільського господарства. Це — виробництво солі, мінеральних вод, вилов риби та ін.

До непродовольчого комплексу належать галузі, пов'язані з виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і тваринного походження; галузі легкої промисловості, насампе­ред ті, які займаються первинною переробкою сільськогосподар­ської сировини.

Ці комплекси, в свою чергу, залежно від виду сировини, що використовується, поділяються на рослинницькі і тваринницькі підкомплекси.

Особливу роль в АПК відіграє продовольчий комплекс, який забезпечує населення продуктами харчування. Він включає галузі, пов'язані лише з виробництвом продовольчої продукції. До скла­ду цього комплексу входять зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, виноградно-вино­робний, м'ясний, молочний, олійно-жировий підкомплекси. Крім того, до його складу входять певні інфраструктурні галузі.

Щодо територіальної структури АПК, то вона формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропро­мислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури. В науковій літературі виділяють локальні і регіональні АПК. Ло­кальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств по переробці малотранспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють:

• агропромисловий пункт — локальна форма АПК, що об'єд­нує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогоспо­дарської сировини;

• агропромисловий центр — локальна форма АПК, яка об'єд­нує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогоспо­дарської сировини;

• агропромисловий кущ — локальна форма АПК, що харак­теризується компактним розміщенням на невеликій території аг­ропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;

• агропромисловий вузол — складне територіальне агропро­мислове утворення, яке розглядається як система компактно роз­міщених агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило, обласного чи районного центру) [9, с. 19—26].

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--