Реферат: Архаїчне значення слів у словнику української мови

· визначити співвідношення функціонування архаїчних значень слів;

· окреслити основні тенденції подальшого функціонування архаїчних значень слів у сучасних словниках української мови.

Мета та завдання визначили методи дослідження, які застосовувалися в роботі. Оскільки дослідження проводилося у сфері сучасної науки теорії лексикографії та лінгвістики, використано загальнонаукові та лінгвістичні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, порівняльно-історичний метод; описовий метод, зіставний метод, системний аналіз.

Звертання до теми «Архаїчне значення слів у словнику української мови» та словникових джерел зумовлене тим, що в наш час саме тлумачні та термінологічні словники служать базою формування та фіксації української мови.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКОГРАФІЇ В УКРАЇНІ

1.1 Поняття архаїзми

Архаїзми (від гр. archais - давній), або застарілі слова - це слова, що рідко використовуються.

Архаїзми поділяються на дві великі групи: історизми і власне архаїзми, або стилістичні архаїзми.

Історизми - це поняття, які зникли у процесі історичного розвитку: гетьман, волость, лихвар.

Власне архаїзми - це поняття, які продовжують існувати і сьогодні, проте форма їх вираження застаріла: враг- ворог, град- місто.

Деякі слова виходять з ужитку, старіють, тому що зникають позначувані ними предмети, події, явища, поняття. Такі слова називають матеріальними архаїзмами, або Історизмами.

Це: а) назви колишніх чинів і посад (волосний, гусар, столоначальник);

б) назви колишніх професій (дігтяр, чумак, списник);

в) назви старовинної зброї, старовинних монет, одиниць виміру (гаківниця, мушкет; гріш, дукат; верства, пасмо);

г) Імена історичних діячів, зниклих народів (Іван Самойлович, Северин Наливайко; печеніги, половці).

Такі слова не мають синонімів у сучасній мові. Письменники їх використовують, щоб передати факти чи події минулого, відтворити колорит епохи": Громада вибрала гетьмана— Преславного Лободу Івана; Спасибі вам, панове-молодці, Преславні запорожці (Т. Шевченко).

Окремі історизми можуть повертатися до активного вжитку. Так сталося зі Словами хорунжий, козак, гетьман, кошовий використовуються у зв'язку з відродженням в Україні козацтва.

Інші слова є застарілими синонімами до активних слів сучасної мови. Наприклад: бран — полон, вельми — дуже, десниця — права рука, перст — палець, чоло — лоб. Вони використовуються в різних творах зі спеціальною стилістичною метою, тому й називаються стилістичними архаїзмами.

Ними створюється атмосфера урочистості, піднесеності: Не на вигнання він нас запровадив, а в край обітований (Леся Українка); іронії, сарказму, гніву: Гак отакії-то святі Оті царі (Т. Шевченко).

За походженням застарілі слова бувають: власне українські (дзишрі— годинник, оний — той), старослов'янські (град — місто, глагопити — говорити), запозичені з інших мов (вікторія — перемога, вояж: — подорож:).

Історизми :

Не мають у сучасній мові синонімів.

Називають предмети, яких уже немає.

Зображують факти минулих років

Уживаються і в нейтральній функції

Стилістичні архаїзми

1. Мають синоніми.

2. Є предмети, що ними називаються.

3. Використовуються і творяться на сучасну тематику.

4. Уживаютья тільки з певною стилістикою.