ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКОГРАФІЇ В УКРАЇНІ

1.1 Поняття архаїзми

1.2 Напрямки дослідження архаїзмів в лексикографії

РОЗДІЛ 2 ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ АРХЇЗМІВ, ЗНАЧЕННЯ СЛІВ АРХАЇЗМІВ У ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (А.Івченка)

2.1 Групи архаїзмів

ВИСНОВКИ

БІБЛОГРАФІЯ

АРХАЇЗМИ У СЛОВНИКУ О.ІВЧЕНКА

ВСТУП

Актуальність. Відновлення Української держави, трактоване як одна з найбільших геополітичних подій ХХ століття, активізувало розвиток національної економіки, науки, освіти, культури, мови.

Розширенню теоретичної та дослідницької роботи в галузі лексикографії сприяють наявність розмаїття словників, потужний науковий потенціал сучасних мовознавців.

У більшості словників використовується архаїчне значення слів, що дозволяє повністю розкрити семантику слів українською мовою.

Отже, актуальність теми зумовлена розвитком системи лексикографії, та створенням сучасними науковцями словників, визначенням їх ролі у формуванні та функціонуванні архаїчних слів.

Архаїзмами (від грец. άρχαίοζ — старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, «що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються іншими словами». Від інших застарілих слів, зокрема історизмів, архаїзми таким чином відрізняються тим, що мають у сучасній мові синоніми. Усі наявні в мові архаїзми поділяються на окремі типи. За класифікацією, поданою в довіднику сучасної української мови, таких типів виділяється п'ять:

1. Власне лексичні архаїзми — слова, витіснені з мови словами з іншим коренем: рать — військо, уста — губи, рот, перст — палець.

2. Лексико-словотворчі архаїзми відрізняються від сьогоднішніх відповідників суфіксами або префіксами: вої — воїни, шкатула — шкатулка, коляса — коляска.

3. Лексико-морфологічні архаїзми характеризуються застарілою граматичною формою: роль — роля, читає — читаєши, моліться — молітеся, сини — синове.

4. Лексико-фонетичні архаїзми від сучасних назв різняться однією чи двома фонемами: поет — піїт, злато — золото, ріжний — різний.

5. Лексико-семантичні архаїзми — застарілі значення слів, які тепер уживаються з іншими, сучасними значеннями: живот (життя), язик (мова, народ), мир (громада, світське життя).

Дослідження джерел, семантики й структури архаїзмів та історизмів створили міцну теоретичну базу для вивчення особливостей діалектних сталих висловів , у цьму напрямку працювали Л.Г.Авксентьєв, А.С.Аксамитов, М.Ф.Алефіренко, В.Л.Архангельський, Н.Д.Бабич, А.М.Бабкін, Л.А.Булаховський, Ф.П.Медведєв, В.М.Мокієнко, Г.М.Удовиченко, В.Д.Ужченко та ін..

Упродовж останніх десятиріч архаїзми та історизми вивчаються досить інтенсивно, незважаючи на труднощі.

Цінний матеріал, що містить архаїзми зафіксовано у лексичних словниках за редакцією М.М. Онишкевич, С.Панцьо, В.А.Чабаненко, М.М.Корзонюк, А.Т.Сизько, у матеріалах до тлумачних словників та словників фразем А.П.Грищенко, М.Т.Доленко, Н.Д.Бабич, О.С.Юрченко, Л.І.Ройзензон, С.І.Ройзензон, А.О.Івченко, В.С. Калашника.

Архаїзми подаються й у регіональних фразеологічних словниках Н.Вархол, А.О.Івченко, О.С.Юрченко, В.Д.Ужченко. Поряд з нагромадженням сучасних записів зразків використання архаїзмів здійснюються апробації найрізноманітніших підходів та методів досліджень у сфері семантики.

Об‘єкт дослідження – тлумачний словник української мови (О.Івченка).

Предмет дослідження – архаїчне значення слів у тлумачному словнику української мови.

Мета дослідження – визначити співвідношення архаїчного значення слів, проаналізувати особливості створення сучасних словників, окреслити перспективні шляхи її розвитку.

Досягнення мети передбачало розв‘язати такі завдання:

· проаналізувати сучасні проблеми розвитку української лексикології;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--