Реферат: Банкрутство 4

По-четверте, для виявлення фактів фіктивного банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності і розробки пропозицій по запобіганню цього процесу Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 258-р була створена міжвідомча робоча група по аналізу практики справ по банкрутству. Але можна констатувати, що практичного втілення роботи даної групи щодо фіктивного банкрутства не існує.

3.2. Дії кредитора в разі банкрутства боржника.

Як висловлюються деякі юристи, ефективність статей КК 2001 року щодо банкрутства майже нульова — у юридичній практиці майже відсутні приклади, коли керівник підприємства-боржника був притягнутий до кримінальної відповідальності у випадку фіктивного банкрутства своєї фірми. Як причину, говорять вони, виступає відсутність у статтях КК чітких формулювань по ключових термінах. Як думають юристи, застосування формулювань «стійка фінансова неспроможність» і «подача недостовірних зведень» має потребу в додаткових роз'ясненнях.

Однак існує наступна проблема: як, наприклад кредитору повернути свої гроші у випадку початку процедури банкрутства боржника. Вирішуючи це питання, кредитор повинний пам'ятати, що відповідальність за недостовірну і несвоєчасну подачу зведень бухгалтерської, податкової й іншої звітності несе керівник підприємства. Тому, незважаючи на думку фахівців в області права, кредитору з метою самозахисту варто звертатися в правоохоронні органи з заявою про залучення до кримінальної відповідальності керівника підприємства по тій же статті 218 КК «Фіктивне банкрутство». Коли в прокуратурі з'явиться «папір» про проведення перевірки і порушення по її результатах кримінальної справи, керівник підприємства-боржника, бажаючи уникнути особистої відповідальності, як правило, усе-таки знаходить засоби сплатити борг.

4. Механізм банкрутства – підсумки його дії в Україні.

Ситуація з банкрутством підприємств є типовою для економіки будь-якої з розвинутих країн. Законодавство і процедури банкрутства використовуються в них у пер­шу чергу для оздоровлення економіки. Для України такі умови створені після набрання чинності Закону України від 30.06.99р. "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство". Власники і керівники багатьох підприємств відтепер стали спрямовувати свою роботу, перш за все, на пошук нових ринків платоспроможного попиту, реструктуризацію й перепрофілювання виробниц­тва, запобігання ліквідації підприємства з причин не­спроможності виконувати свої боргові зобов'язання.

З економічного погляду, імовірність банкрутства роз­глядається як один з господарських ризиків в діяльності підприємства, ризик попадання в нестабільну фінансо­ву ситуацію. Саме тому підвищену зацікавленість до перших підсумків дії механізму банкрутства виявляють учасники фондового ринку, податківці та арбітражні ке­руючі. Діяльність останніх запроваджується арбітражни­ми судами з січня поточного року.

У 1999 році загальна кількість розглянутих ар­бітражними судами України справ склала 134937, що становить 107,4% до 1998 року. Із них справи про банкрутство підприємств та організацій становлять 7,1%, або 9539. За 1996-1999 роки змінилось співвідно­шення цих показників. Якщо в 1997 році банкрутні справи в порівнянні з попереднім роком виросли в 2 рази, а загальногосподарські спори - в 1,4 раза, то в 1999 році показники по банкрутству зросли на 104,9% при загальному рості господарських справ на 107,4%. При цьому вагомість справ по банкрутству в загальній кількості господарських справ, розглянутих арбітражни­ми судами України, знизилась за вказаний період з 8,5% до 7,1%.

Таблиця 1

Динаміка показників банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності в Україні

N п/п	1996	1997	1998	1999
1	Загальна кількість спорів, вирішених (розглянутих і в арбітражних судах	60995	83237	125650	134937
2	ріст, у % до попереднього року	100	136,5	151,0	107,4
3	Із них про банкрутство	3632	7082	9095	9539
4	Ріст, у % до попереднього року	100	195,0	128,4	104,9
5	Питома вага справ про банкрутство, у % (3:1)	5,9	8,5	7,2	7,1
6	Порушено справ провадження	6552	9645	12281	12618
7	Ріст, у % до попереднього року	100	147,2	127,3	102,7
8	Винесено постанов арбітражним судом про визнання банкрутом	1691	4107	4525	6244
9	Ріст, у % до попереднього року	100	242,9	110,2	138,0
10	Кількість справ, закінчених Із затвердженням ліквідаційного балансу	855	2320	2896	4345
11	Ріст, у % до попереднього року	100	271,3	124,8	150,0
12	Затверджено умов санації боржника, визнаного банкрутом	33	32	9	21
13	Ріст, у % до попереднього року	100	97,0	27,3	63,6
14	Залишок незакінчених справ про банкрутство на кінець звітного періоду	4138	6702	10909	13989
15	Ріст, у % до попереднього року	100	162,0	162,8	128,2
16	Питома вага винесених постанов про визнання банкрутом до порушених справ, у %	25,8	42,6	36,8	49,5
17	Питома вага справ із затвердженням ліквідаційного балансу до числа справ де боржники визнані банкрутами, у %	50,6	56,5	64,0	69,6

Арбітражними судами в 1999 році заведено 12618 справ провадження про банкрутство (довідково: за 1996 р. було 6552, 1997 - 9645, 1998 - 12281), а винесено по­станов про визнання банкрутом - 6244 (за 1996р. було 1691, 1997 - 4107, 1998 - 4525). Наведена динаміка по­казує, що зростання кількості порушених справ "затухає" (за 1999 рік - 102,7%, за 1997 - 147,2%) швидше, ніж кількість підприємств, визнаних банкрутами (проценти росту за аналогічний період становлять 138,0 і 249,9). Водночас це є свідченням не лише напруженості в ро­боті арбітражних суддів та юристів кредиторів і підприємств-боржників, але й показником започаткування цивілізованого застосування механізму банкрутства для правового врегулювання конфліктів, що виникли че­рез невідповідність економічних інтересів боржника і його кредиторів.

Наведені нижче дані показують, що на законодавчій основі із застосуванням процедур банкрутства кредитори ви­користовують свій шанс повернути вкладені кошти або за рахунок продажу майна банкрута, або за рахунок проведення різноманітних реорганізаційних процедур на підприємствіборжнику.

Показники залишку справ про банкрутство станом на 1 січня 2000 року відбивають сподівання кредиторів щодо реальності процедур банкрутства, які надає новий Закон. Найбільшу впевненість при цьому виявляють кредитори підприємств-боржників, що розташовані в М.Києві, де число перехідних справ по банкрутству зросло протягом минулого року на 588, в Автономній Республіці Крим - на 182, областях: Харківській - 415, Донецькій - 239, Львівській - 187, Закарпатській - 145, Івано-Франківській - 144, Сумській - 139, Миколаївській - 132.

Характеризуючи майнові вимоги кредиторів у спра­вах про банкрутство, що заявлені до арбітражного суду протягом минулого року, слід відзначити, що в середнь­ому на одного кредитора припадало 111,3 тис.грн май­нових претензій, а визнаних судом - 60, 0 тис.грн (за І півріччя 1999 року було відповідно 171,9 та 71,8). При цьому майже кожна п'ята справа припинена із затвер­дженням вимог кредиторів (1487 із 6898). У зв'язку із задоволенням вимог кредиторів припинено проваджен­ня 1487 судових справ, що становить 15,6% від числа закінчених провадженням справ; 1045 (11,0%) -завдякиукладанню мирової угоди; 4345 (45,5%) - із затверд­женням ліквідаційного балансу і лише 21 справу із зат­вердженням судом умов санації підприємства-банкрута.

За формами власності питома вага справ про бан­крутство також найрізноманітніша. Серед порушених справ процент приватників складає від 15,8 % в Вінницькій о