Реферат: Безсмертний подвиг українського народу

Які несказані слова...

Тут на одному обеліску

Є навіть пошта польова.

Усі поезії Ліни Костенко, написані про війну, залишають глибокий слід у душі читача, навіть якщо читач, на його щастя, не бачив ніколи війни і не має власних спогадів... Я гадаю це тому, що поетеса вносить своє, суб'єктивне у всі поезії. Вона не є істориком від літератури, але є людиною, яка ділиться своєю душею, своїм болем і спогадами. Тому вірші Ліни Костенко набувають загальнонародного, загальнолюдського звучання, залишаючись при цьому інтимною лірикою, щемливою та сповненою почуттів. Мені здається, що саме такі живі, справжні, «суб'єктивні» твори можуть допомогти нам, сучасникам, не тільки дізнатися більше про трагічні воєнні роки, але й не припуститися помилок минулого, зрозумівши, що чи не найбільшими цінностями є мир і спокій, щасливе дитинство, мирна праця, світла людська усмішка. Лiна Костенко по-новому зображує вiйну, з сучасних позицiй.

Війна – найстрашніша подія в історії, антилюдяна в своїй суті, злочин проти всього живого, щасливого, вона знищує людину, або ж повертає її до печерного існування, тому треба ставитися до цього поважно. Понад сто українських письменників і поетів перебували в діючій армії. Ті ж митці, які за віком чи за станом здоров’я не могли бути на фронті, також віддавали свій талант справі боротьби з фашизмом. У грізні роки Великої Вітчизняної війни українські письменники продемонстрували безприкладну духовну єдність. Як є в російській літературі “Василь Тьоркін” Твардовського, так і в українській є безсмертні твори про війну, де розкривається сутність цього страшного явища. Біля нашої школи знаходиться пам’ятник “Жертвам фашизму”. Як і всі інші монументи, він створений, щоб ми шанували тих, хто поклав життя на війні. Життя кожного – коштовний скарб. Смерть людей у справедливій боротьбі вражає серце, як найбільша несправедливість долі. Слід пам’ятати про безсмертний подвиг українського народу, адже завдяки нашим дідам та бабусям маємо право на спокійне існування й ми.

Використана література

1. Безсмертя. Книга пам яті України 1941- 1945. - К., 2000. - С. 203-205.

2. В.Ю. Король. Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941-1944 роках. - К., - 2002, - С.70.

3. П.Т. Тронько, В.А. Войналович. Увічнення історії України.-К., 1992.- С.157.

4. Анатолій Погрібний. «Українське слово» — Т. 3. — К., 1994.

5. Павло Тичина. Зібрання творів у 12 томах. — Т. 3. — К., 1984. - С. 478.

6. Ліна Костенко. Джерело: Поезія, "Наукова Думка", К., 1998.

7. Андрій Малишко. «Україно моя». Джерело: Бібліотека Української поезії.

8. Непорожній О.,Семенчук У. Українська література: Підручник для 11кл. – К.,1995. –С.165-183

9. Григорій Тютюнник. «Вир». Джерело: Бібліотека Української поезії.