Реферат: Бібліографічний опис
Зона серії
Основна назва серії
Паралельна назва серії
Відомості, що відносяться серії
Відомості про відповідальність, що стосуються серії
Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN)
Номер випуску серії
Основна назва підсерії
Паралельна назва підсерії
Відомості, що відносяться до основної назви підсерії
Відомості про відповідальність, що відносяться до підсерії.
ISBN підсерії
Номер випуску підсерії
Зона приміток
Примітки
Зона Міжнародного стандарту номера книги (ISBN), ціни і тиражу
ISBN
Ціна
Тираж
3. Бібліографічний опис – результат наукової обробки документів
З появою великої кількості документних зібрань з’ясувалося, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у «згорнутому» вигляді.
Таким чином, для розшуку потрібного документа не потрібно переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи.
Стиснення, згортання інформації здійснюється в ході наукової обробки документів. З первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про його зміст і формальні ознаки й на цій основі складають вторинні документи, які публікуються в інформаційних виданнях, використовуються в бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, тобто забезпечують інформування користувачів про відповідні первинні документи [5; 25-26].
Наукова обробка документів здійснюється сьогодні всюди, де людина має з ними справу. Процеси складання біблюграфічних описів, систематизації, предметизації, анотування", складання бібліографічних оглядів широко використовуються в бібліотеках. Без них неможливо "комплектувати й організовувати бібліотечний фонд, неможливо інформувати читачів про склад і зміст цього фонду. Уся бібліографічна робота бібліотеки — інформаційна і довідкова — ведеться з використанням різноманітних видів аналітико-синтетичної обробки. Уся робота з безпосереднього обслуговування читачів не можеобійтися без різних видів такої обробки.
Бібліографічні установи, наприклад Книжкова палата України, здійснюють реєстрацію та облік друкованої продукції в країні, видають державні бібліографічні покажчики. У процесі цієї роботи вони мають справу з різноманітними видами науковоїобробки документів.
Ворганах науково-технічної інформації найчастіше виконують процеси реферування, індексування, наукового перекладу,
складання аналітичних оглядів, вилучення фактів з документів,
проте вони постійно мають справу і з бібліографічними описами, і з анотаціями. Адже ці органи ведуть довідковий апарат — каталоги, картотеки, банки даних — і публікують велику кількість інформаційних матеріалів: реферативні журнали, експрес-інформації, наукові переклади, реферативні збірники .
У книгах часто подають анотацію, а також бібліографічний опис видання, його класифікаційний індекс, а в спеціальних журналах і збірниках наводить класифікаційні індекси окремих статей. Це вимога стандарту на видавничу продукцію. Отже, наукову обробку здійснюють і видавництва. Крім того, вонипублікують інформаційні матеріали про твори, що готуютьсядо друку.
Наукова обробка — один з найскладніших процесів у роботі з документами — вимагає від фахівця високої професійної підготовки і широкого кругозору. До того ждіяльність людини при виконанні цих робіт часто має досить суб'єктивний характер. В процесі обробки документів усе активніше впроваджується автоматизація. У наш час здійснюють автоматизоване індексування, автоматизоване анотування і реферування, до автоматизованих ІПС вводять бібліографічні описи [3; 18-20].
Для орієнтації в потужних документно-інформаційних потоках, дляпроведення ефективного й оперативного пошуку інформації здійснюється наукова (або аналітико-синтетична) обробкадокументів. Її суть полягає у згортанні інформації про первиннідокументи на основі застосування методів аналізу і синтезу.
Оскільки користувачі ставлять різні вимоги до згортання інформації про ознаки документів, існують різні види аналітико-синтетичної обробки. Безумовно до них можна зарахувати такі: складання бібліографічних описів, індексування, анотування, реферування.