Реферат: Бідність - соціальне зло

У 1994 році Красноярський край був найбагатшим регіоном Східної Сибіру. Середньодушовий дохід тут становив - 224 тисячі рублів на місяць, майже в два з половиною рази перевищуючи прожитковий мінімум - 100,3 тисячі (до деномінації). У наступному році, 95-м, середня зарплата ще зросла і склала вже два БПМ. Це вважалося дуже хорошим показником: економіка краю поступово «наповнювалася» стійкими, стабільними і забезпеченими людьми. Для порівняння: у сусідній Читинської області середня зарплата стабільно залишалася нижчою рівня бюджету прожиткового мінімуму.

Ситуація почала погіршуватися в 1997 році - середньодушовий дохід по краю зрівнявся з середньо російським, через рік вже 24 відсотки населення мало доходи нижче «межі бідності» [11]. З них майже половина до цих пір перебуває в стані крайньої бідності - тобто їх доходи складають менше половини прожиткового мінімуму. Якщо вірити економістам, подібна картина бідності в Красноярському краї обумовлена як раз не низьким рівнем розвитку виробничої інфраструктури, а саме слабкістю і неефективністю управління.

Сьогодні бідність - одна з найгостріших соціальних проблем сучасної як Росії в цілому, так і Красноярського краю. Саме бідність визначає обмеженість доступу значної частини населення до ресурсів розвитку: високооплачуваної роботи, якісних послуг освіти та охорони здоров'я, можливості успішної соціалізації дітей та молоді. Низький рівень доходів значної частини сімей в поєднанні з надмірною поляризацією доходів обумовлюють соціальний розлом суспільства, викликають соціальну напруженість, перешкоджає успішному розвитку країни, визначають кризові процеси в сім'ї та суспільстві.

Таким чином, різноманітність методологічних підходів і методів вивчення феномена бідності створює достатню основу для дослідження його природи, сутності, детермінацій, найбільш загальних закономірностей виникнення, функціонування і розвитку як соціального феномена, а також пошуку методів і засобів вирішення проблеми бідності в суспільстві.

Однак, розглянуті теорії так і не дають повної відповіді на питання, в чому суть «багатства бідних і бідності багатих», який дозволить ефективно вирішувати проблему бідності на всіх рівнях соціальності.

Висновок

Таким чином, підводячи підсумки, структуруємо проблему на підставі простих і майже очевидних тверджень.

Бідність - категорія соціальна. Бідність не зводиться до скорочення споживання матеріальних благ (як, наприклад, це сталося в роки Вітчизняної війни). Бідність - складна система процесів, що призводять до глибокої перебудови матеріальної і духовної культури - причому всього суспільства, а не лише тієї його частини, яка відчуває збіднення.

Перш за все, важливі не стільки параметри бідності, скільки її генезис, характер і динаміка її виникнення. І Захід, і «третій світ» мають хоча і різні, але свої типи бідності, вони їх інтегрували в соціальну систему і цілком можуть тримати під контролем у цій системі. Вони можуть, наприклад, тонко регулювати масштаби бідності за допомогою відпрацьованих механізмів соціальної допомоги.

Діагностика проблеми бідності передбачає також дослідження соціального самопочуття населення, що показує, як люди усвідомлюють дану проблему і як оцінюють її, чи є у них відчуття тривоги, незадоволеності, занепокоєння за майбутнє своєї родини, своїх дітей, чи готові вони самостійно виходити з ситуації, що склала