Реферат: Буржуазні революції європейських країн

· Королівська влада перечила всьому, що могло знищити цехову систему і монопольні привілеї, послабити феодальну залежність селянства.

· Всі стани крім дворян мусили платити податок.

· Фінансова і торгово-промислова криза.

· Неврожай спричинив нестачу продуктів харчування.

Французьке Просвітительство стало ідейним підґрунтям французької буржуазії і народних мас.

Початком революції вважається день 14 липня 1789 р., коли було здійснено штурм Бастилії. В очах народу Бастилія була символом королівської сваволі.

У перші дні революції було створено Національну гвардію, скликано Установчі збори, які 4 серпня 1789р.розробили довгоочікуваний законопроект, що проголошував рівність усіх перед законом у сплаті податків, скасування станових привілеїв, особистої феодальної повинності селян. У 1791р. прийнята Конституція, яка закріпила конституційну монархію, потім у 1793-1794 р. встановилася якобінська диктатура, а у період 1795-1799 р. країною правила Директорія. У 1799р. до влади прийшов Наполеон Бонапарт, хоча Франція згідно нової Конституції( четвертої) залишилася республікою. Так закінчилася Велика Французька революція.

Значення революції:

· Революція створила підвалини для розвитку фермерства.

· Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв’язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі, яка до того ж постійно ділилися. Це призвело до того, що в основному наділи селян були за розміром 2—3 га. Таке господарство було парцелярним, тобто малоземельним. На невеличкому земельному наділі селяни не могли запровадити нові прийоми агротехніки, машини, тому французьке сільське господарство було малопродуктивним, з низькими врожаями, ледь забезпечувало власні потреби селян у продуктах харчування. Дрібноселянське землеробство Франції гальмувало розвиток промисловості країни.

· У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансова система.

· Торгівля стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країні величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв’язків набуває великого значення.

· В 1815—1830 рр. швидкими темпами починається промисловий переворот. Відбувається заміна ручної праці на машинну, кількість парових двигунів, що застосовувалися в промисловості країни,збільшується більш ніж у 10 разів. У 30—40 рр. здійснюється масове застосування машин у текстильній промисловості, у великих масштабах відбувається залізничне будівництво, яке дало поштовх для розвитку вугільної та металургійної промисловості.

· Революція знищила феодально-абсолютистський лад і відкрила простір для розвитку капіталізму.

Революція в Німеччині 1848-1849 рр.

Причинами революції в Німеччині були:

1. Політична роздробленість країни, німецьких держав налічувалося 38. Це було основною перешкодою для капіталістичного розвитку.

· Поширення цехового ремесла

· Залежність селян від поміщиків

· Безмірне панування дворянства

· Неоднорідною була країна і в економічному відношенні: Рейнська область, західні держави Німеччини вже не знали кріпосного права. Районом найбільшого засилля панщини була Пруссія. Неоднорідність була характерна і в промисловості.

· Фінансово-економічна криза й неврожай в 40-х р. XIX ст.

Революція почалася 3 березня 1848 р. робітничою демонстрацією в Кельні. Невдовзі рух перекинувся у прусські землі. Було скликано Національні збори, які 27 березня 1849 р. прийняли Конституцію, що стверджувала недоторканність влади німецьких монархів, незмінність апарату управління землями. Носієм центральної влади мав стати імператор та двопалатний парламент — рейхстаг. Але Національні збори були розігнані 16 червня одним з монархів.

Революція в німецьких землях скінчилася поразкою:

1. Німеччина не стала єдиною національною державою.

2. Перемога "прусського шляху" економічного розвитку німецьких земель.

3. Німецька буржуазія, будучи політично слабкою і неорганізованою силою, пішла на союз із юнкерством. Він визначав усю соціально-політичну структуру німецького суспільства, надаючи йому мілітаристський, винятково агресивний, реакційний характер.

Але далі було відмічено позитивні сторони в розвитку економіки:

1. У 50—60-ті роки Німеччина переживала промислове піднесення, пов'язане з широким розвитком важкої промисловості. Проте феодальні пережитки не дали змоги досягти високого рівня промислового розвитку.