Реферат: Буржуазні революції європейських країн
3. Сільське господарство Німеччини в XIX ст. розвивалося досить швидко. У Померанії й Бранденбурзі, де переважали піщані ґрунти, розширили площі під картоплю, яку використовували для виробництва спирту — важливого експортного товару країни. За збором картоплі та цукрових буряків Німеччина в другій половині XIX ст. посіла перше місце у світі.
Революція в Італії 1848-1849 р.
Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом( Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена). У Римській області зберігалася світська влада папи, що також стало однією з головних перешкод на шляху до національного об’єднання Італії та буржуазних перетворень. Найвідсталішою територією було королівство обох Сицилій. Там домінували феодальні відносини.
Мета Революції — завоювання національної незалежності й політичне об’єднання країни, знищення абсолютизму й феодальних порядків.
Особливості революції — втягнення в неї буржуазії, передової інтелігенції та народних мас в усіх її державах. Головна рушійна сила — міські трудящі й селяни, які залишалися роз’єднаними.
2 етапи революції:
1. (січень- липень 1848) на чолі ліберальна буржуазія. Війна проти Австрії.
2. (листопад 1848- серпень 1849) на чолі представники революційної буржуазії, серед яких велику роль відіграли керівник організації "Молода Італія" Джузеппе Мадзіні та народний герой Джузеппе Гарібальді, який був вибраний в римський парламент, на першому ж засіданні, 5 лютого 1849 р., вніс пропозицію про проголошення республіки.
Революція зазнала поразки і цьому були свої причини:
· Слабкість пролетаріату, роз’єднаність та неорганізованість робітників і селян.
· Зрада революції ліберальною буржуазією та поміщиками.
Через це залишилися перешкоди на шляху утвердження в країні нових економічних відносин, прискореного економічного розвитку, досягнення національної незалежності.
Буржуазні революції в Австрії та Угорщині
Габсбурзька імперія була "клаптиковою". У своєму економічному розвитку вона значно відставала від інших європейських країн. Вона була за формою правління абсолютною монархією.
Причинами революції були:
· Існування кріпосного права, свавілля землевласників.
· 240 видів податків і повинностей.
· Велика нерівномірність економічного розвитку окремих частин держави (Чехія вже стала на шлях капіталістичного розвитку, а в Угорщині кріпосне право і свавілля землевласників).
· Придушення свободи слова, будь-якої вільної думки.
Досягнення революції в Австрії: скасування панщини, здобуття прав народного представництва, поступова ліквідація феодальної залежності селян, зростання робітничого руху.
Революцію в Габсбурзькій імперії закінчено не було, так як вона не повалила монархії, не знищила національний гніт. Вона стала Австро-Угорською монархією.
Висновок
Історичні долі європейських країн XVI- XVII ст. складалися по-різному. Перехід до нової цивілізації не призвів до якоїсь загальноєвропейської антифеодальної революції. У кожній окремо взятій країні боротьба нового зі старим залежала від ступеня готовності до перемін. На успіх чи поразку таких рухів впливали деякі економічні, соціальні й політичні фактори.
У Німеччині перший бій з феодалізмом закінчився поразкою. Розвиток капіталістичного способу виробництва був приречений на тривалий і болісний шлях.
Зовсім іншу ситуацію ми спостерігали в Нідерландській революції. Сміливість, рішучість буржуазії північних провінцій дало змогу домогтися перемоги у боротьбі з досить сильною феодальною Іспанією. Вже до середини XVII ст. Нідерланди вважалися загальноєвропейською "школою капіталізму".
В іншій історичній обстановці довелося діяти французькій буржуазії. Буржуазія зайняла позицію підтримки сильної, єдиної, централізованої держави. За це вона отримала покровительство абсолютизму, оскільки їй потрібні були єдність у країні, покровительство у сфері торгівлі,захист від свавілля дворянства.
Якщо Франція є країною "класичного феодалізму", то Англія — "класичного капіталізму". Тут протягом XVI ст.. склалися сприятливі умови для розвитку промисловості, сільського господарства і торгівлі. Країна показала класичний приклад переходу від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріальної. Революції в таких європейських країнах, як Італія та Австрія, Угорщина були неповними, незавершеними у зв’язку з неготовністю деяких класів до змін та боротьби. Капіталістичний розвиток в них був відкинутий в майбутнє.
Роль буржуазно-демократичних революцій у економічному розвитку країн Європи можна подати у вигляді таблиці:
Зміни у сільському господарстві |
К-во Просмотров: 220
Бесплатно скачать Реферат: Буржуазні революції європейських країн
|