Реферат: Чернівецькі некрополі

До особливостей християнського некрополя належить присутність на ньому значної кількості різних за формою та розмірами едикул: великих, наближених до каплиць, ротонд,споруд у формі потужних арок, портиків різних ордерів, порталів (гробівці родини Невечерелів,1885 р., Скібінських, 1881 р., Сембратовича, 1884 р.

Набагато скромніше представлені саркофаги. Своїм виглядом вони нагадують домовини, що легко відкриваються ( надгробки родини Книш, 1872 р., Фердинанда Гілберта, 1882 р.)

Скульптурними композиціями цвинтар не надто перенасичений. Найчастіше вони виступають як декоративне та знакове доповнення до стели, едикули чи обеліска. У їх формах помітна антична та християнська посмертна символіка. Характерні приклади повторюють постаті жалібних ангелів, жінок, обіймаючи саркофаги, журливих плакальниць, які символізують біль, смуток, жаль, а також християнський вияв скорботи, віри, надії, любові.

Характерну групу християнського некрополя становлять каплиці- споруди малої цвинтарної архітектури. Переважають, звичайно, родинні каплиці. Таких на цвинтарі одинадцять і усі позначені оригінальністю.

Діючих каплиць на цвинтарі всього дві, причому обидві належать до найдавніших пам’яток некрополя. На головній алеї кладовища розташована квадратна в плані споруда – каплиця з шестигранною апсидою при задньому фасаді. Вхід має півкругле завершення і оздоблений ліпним порталом.

Чудово збереглася каплиця Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, будівництво якої завершилося в 1884 р. Споруда каплиці витягнута за віссю захід – схід. Цегляна, тинькована,тридільна. Вхідна частина оформлена порталом традиційного вирішення: на пристінних колонах – півциркульна арка. Обабіч порталу – монументальний розпис із зображенням постатей Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла.

Ансамбль християнського некрополя формують також меморіальні поховання. Таких чотири. Найдавніше з них поховання „ Сестер Родини Марії”. Воно почало складатися ще в австрійські часи. Тут поховані черниці згромадження феліціанок, які утримували в Чернівцях навчально – виховний заклад для дівчат. Його заснував варшавський архієпископ Щенсни Зелінський у 80–х роках ХІХ-го ст.. У цьому закладі навчалися моральності, патріотизму, любові до вітчизни, інтелігентності. Могили „сестер” доволі скромні, здебільшого це прості латинські хрести, зрідка трапляються хрести на постаменті.

Найпізніше створено меморіал вояків австрійської армії. Його організацію зініціювало товариство «Австрійський Чорний Хрест», здійснивши ідею у 1996 р. Про це говорять написи на каменях, встановлених при головному вході некрополя ( німецькою та українською мовами).

Відразу за похованням вояків австрійської армії розташований меморіал воїнів Червоної армії, створення якого розпочалося в 50- х роках ХХ- го ст. В 1974-1976 рр. Проведена реконструкція могил. Домінуючим композиційним елементом комплексу є велика стела, змонтована в горизонтальному положенні, з горельєфним зображенням смертельно пораненого воїна в композиції з вічним вогнем ” та латунною п’ятикутною зіркою, розташованими біля підніжжя стели.

За нею, власне, розпочинається головна алея цвинтаря, в кінці якого розміщений ще один меморіал. Тут поховані жертви фашистської окупації - керівники підпільного руху, хотинські комсомольці, а також близько 100 мирних жителів, розстріляних у перші дні війни.

Важливим атрибутом надмогильних пам’ятників є написи та епітафії. Особливою своєрідністю відзначаються епітафії, написані українською мовою. Тексти епітафій почерпнуті із псалмів, творів Т.Г. Шевченка, його послідовників або просто зі щирих батьківських і синівських вуст. Привертає увагу епітафія на надгробку Ю. Федьковича ( 1888 р.).

На мармурових плитах з трьох боків нижньої частини пам'ятника викарбовано слова із віршів самого Соловія:

«Бо я для України лише жию,

Її і душу й тіло завдаю,

За ню рікою козацька моя кров.

Се моя заповідь.

За те ж ти честь і слава, витязю,

Не тільки тут, але й поки по цілім світі.

Не тільки нині, але й поки світа.

І хто святую Русь лиш спом’яне,

Той свою честь і славу не мине.

Спи ж ти, руський соловію,

Я за тебе тужу,

А як тутки зазоріє,

Я тебе пробуджу».

Надписи та епітафії на надгробках пишуться і в наші дні, однак вони поступаються як задумом, так манерою і стилем виконання тим, котрі з’явилися тут набагато раніше.

Християнське кладовище по вулиці Зеленій залишається частково діючим, тут продовжують поховання померлих. Територія кладовища повсякчас упорядковується, доглядається. Це не випадково, адже цвинтар - складова частина історико – культурного заповідника, створеного в 1995 р. згідно з рішенням виконкому Чернівецької міської ради народних депутатів від 07.02.1995 року за № 83/3. У 1997 р. проведено реорганізацію „ Заповідника і створено міське комунальне підприємство „Історико- культурний заповідник „Кладовища по вул.. Зеленій”.

Розмаїття форм, стилів, манер виконання, оригінальність задумів у створенні багатьох пам’ятників дозволяють віднести християнський цвинтар на Горечі до унікальної пам’ятки серед інших некрополів України.

У становленні Чернівців як міста зробило свій внесок його єврейське населення. В певні періоди історичного розвитку він був неоднаковим, але загалом значним, особливо в австрійський період.