Реферат: Чорнобильська катастрофа і її наслідки
Введення
1 Джерела й характеристика радіаційного забруднення
1.1Характеристика радіаційного забруднення
1.2ПО «Маяк»
1.3 Чорнобиль.
2 Поширення радіаційного забруднення
2.1 Радіоактивне забруднення повітряного середовища
2.2 Радіоактивне забруднення водного середовища
2.3 Радіоактивне забруднення ґрунту
2. Радіоактивне забруднення рослинного йтваринного миру
3 Переробка й нейтралізація радіаційних відходів
4. Радіаційна обстановка в Краснодарському краї.
5 Можливі наслідки застосування ядерної зброї масової поразки
Висновок
Список літератури
Введення
Радіоактивне забруднення біосфери це перевищення природного рівня змісту в навколишнім середовищі радіоактивних речовин. Воно може бути викликано ядерними вибухами й витоком радіоактивних компонентів у результаті аварій на АЕС або інших підприємствах, при розробці радіоактивних руд і т.п. При аваріях на АЕС особливо різко збільшується забруднення середовища радіонуклідами (стронцій-90, цезій-137, церій-141, йод-131, рутеній-106 і ін.). У цей час, за даними Міжнародного агентства по атомній енергетиці. (МАГАТЕ), число діючих у світі реакторів досягло 426 при їх сумарній електричній потужності близько 320 ГВт (17%світового виробництва електроенергії).
Ядерна енергетика, за умови найсуворішого виконання необхідних вимог, більш-менш екологічно чистіше no порівнянню з теплоенергетикою, оскільки виключає шкідливі викиди в атмосферу (зола, диоксиды, вуглецю й сірки, оксиди азоту й ін.). Так, у Франції швидке нарощування потужностей АЕС дозволило в останні роки значно зменшити викиди диоксида сірки й оксидів азоту в секторі енергетики відповідно на 71 і 60% . У Японії для стабілізації енергозабезпечення країни намечается в найближчі два десятиліття побудувати близько 40 нових АЕС, що задовольнить 43% энергопотребностей. Однак у цілому у світі відзначена тенденція скорочення будівництва нових АЕС.
Використання атомної енергії в широких масштабах приводить до нагромадження радіоактивних відходів. Виникає проблема їхнього поховання.
1 Джерела й характеристика радіаційного забруднення .
1.1 Характеристика радіаційного забруднення.
Наукові відкриття й розвиток фізико-хімічних технологій в XX в. привели до появи штучних джерел радіації, щопредставляють більшу потенційну небезпеку для людства й всієї біосфери. Цей потенціал на багато порядків більше природного радіаційного тла, до якого адаптована вся живаючи природа.
Природне радіаційне тло обумовлене неуважною радіоактивністю земної кори, що проникає космічним випромінюванням, споживанням з їжею біогенних радіонуклідів і становив у недавнім минулому 8—9 мікрорентген у годину (мкР/ч), що відповідає середньорічній ефективній еквівалентній дозі (ЭЭД = НD) для жителя Землі в 2 миллизиверта (мЗв). Неуважна радіоактивність обумовлена наявністю в середовищі следовых кількостей природних радіоізотопів з періодом напіврозпаду (T1/2) більше 105 років (в основному урану й тория), а також40ДО, 14С,226Ra і 222Rn. Газ радон у середньому дає від 30 до 50% природного тла опромінення наземного бойовиська. Через нерівномірність розподілу джерел випромінювання в земній корі існують деякі регіональні розходження тла і його локальні аномалії.
Зазначений рівень тла був характерний для доиндустриальной епохи й у цей час трохи підвищений техногенними джерелами радіоактивності - у середньому до 11- 12 мкр/год при середньорічний ЭЭД в 2,5 мзв. Це збільшення обумовили:
а) технічні джерела проникаючої радіації (медична діагностична й терапевтична рентгенівська апаратура, радіаційна дефектоскопія, джерела сигнальної індикації й т.п.);
б) мінерали, що витягаються з надр, паливо й вода;
в) ядерні реакції в енергетику і ядерно-паливному циклі;
г) випробування й застосування ядерної зброї. Діяльність людини в кілька разів збільшила число присутніх у середовищі радіонуклідів і на кілька порядків - їхню масу на поверхні планети.
Головну радіаційну небезпеку представляють запаси ядерної зброї й палива й радіоактивні опади, які утворилися в результаті ядерних вибухів або аварій і витоків у ядерно-паливному циклі - від видобутку й збагачення уранової руди до поховання відходів. У світі накопичені десятки тисяч тонн матеріалів, що розщеплюються, що володіють колосальною сумарною активністю.
З 1945 по 1996 р. США, СРСР (Росія), Великобританія, Франція й Китай зробили в надземному просторі більше 400 ядерних вибухів. В атмосферу надійшла більша маса сотень різних радіонуклідів, які поступово випали на всій поверхні планети. Їхня глобальна кількість майже подвоїли ядерні катастрофи, що відбулися на території СРСР. Долгоживущие радіоізотопи (вуглець-14, цезій-137, стронцій-90 і ін.) і сьогодні продовжують випромінювати, створюючи приблизно 2%-ю добавку до тла радіації. Наслідку атомних бомбардувань, ядерних випробувань і аварій ще довго будуть позначатися на здоров'я опромінених людей і їхніх нащадків.
Поки ще важко говорити про вплив техногенного перевищення природного тла радіації на бойовисько біосфери. Ми ще не знаємо, як може позначитися на бойовиську океану розгерметизація затоплених контейнерів з радіонуклідами й реакторів затонулих підводних човнів. У всякому разі, можна припускати деяке підвищення рівня мутагенезу.
Радіаційні забруднення, пов'язані з технологічно нормальним ядерним паливним циклом, мають локальний характер і доступні для контролю, ізоляції й запобігання емісій. Експлуатація об'єктів атомної енергетики супроводжується незначним радіаційним впливом. Багаторічні систематичні виміри й контроль радіаційної обстановки не виявили серйозного впливу на стан об'єктів навколишнього природного середовища. Дози опромінення населення, що проживає на околицях АЕС, не перевищують 10 мкЗв/рік, що в 100 разів менше встановленого припустимого рівня. Імовірність радіаційних аварій реакторів АЕС зараз оцінюється як 10 –4 --10 -5 у рік.
1.2 ПО «Маяк»
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--