Реферат: Державна служба зайнятості як централізований орган виконавчої влади

· введення обліку вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування у порядку, встановленому законодавством збирання та опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;

· надання допомоги громадян у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

· організовування при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників;

· сприяння підприємствам у розвиткові та визначені змісту курсів навчання й перенавчання;

· надання послуг щодо працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв’язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режи-му праці), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

· реєстрування безробітних і надання їм у межах своєї компетенції допомоги, у тому числі і грошової;

· участь у підготовці перспективних і поточних державної та територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціального захисту різних груп населення від безробіття;

· внесення до місцевих державних адміністрацій, виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів пропозицій про бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5% загальної кількості робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

· бере участь в організації оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах, в установах, організаціях комунальної власності та за договорами на інших підприємствах, в установах і організаціях;

· реєстрування безробітних, їх працевлаштування, виплата допомоги по безробіттю, надання матеріальної допомоги безробітному та членам сім’ї, які перебувають на його утриманні, видання безвідсоткових позик для зайняття підприємницькою діяльністю;

· виплата стипендій громадянам, які за направленням служби зайнятості проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації та пере підготовку;

· підготовка пропозицій щодо визначення територій пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;

· видання сертифікатів комерційним організаціям, які надають послуги, пов’язані з профорієнтацією, підвищенням професійного рівня та підготовкою до роботи громадян за новою професією;

· здійснення контролю за дотриманням державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про зайнятість. Вживання заходів щодо запобігання незаконному використанню робочої сили;

· здійснення обліку та складання звітів про витрачання коштів Державного фонду.

4. Права державної служби зайнятості

Державна служба зайнятості має право:

· одержувати від усіх форм господарств, установ статистичні дані про наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх вивільнених, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва;

· розробляти і вносити на розгляд місцевих рад пропозиції щодо встановлення квоти прийняття на роботу осіб, не конкурентоспроможних на ринку праці;

· направляти робітників для працевлаштування на підприємства всіх форм власності при наявності вакантних місць;

· розпоряджатися у встановленому законодавством порядку коштами фонду сприяння зайнятості;

· сплачувати вартість профпідготовки осіб, працевлаштування яких вимагає набуття професії, а також платити стипендію на період навчання;

· надавати безробітним громадянам допомогу та припиняти чи скасовувати її;

· укладати за дорученням підприємств, установ договори з громадянами при їх працевлаштуванні з попереднім навчанням, сплачувати вартість проїзду, надавати допомогу в разі переїзду за рахунок коштів підприємства.

Державний центр зайнятості несе відповідальність:

· за проведення на території держави єдиної політики зайнятості, організаційно-методичне забезпечення діяльності місцевих ланок державної служби зайнятості;

· за створення і розвиток матеріально-технічної, виробничої, поліграфічної бази державної служби зайнятості всіх рівнів;

· за створення на основі автоматизації та комп’ютеризації єдиної республіканської інформаційно-довідкової системи державної служби зайнятості;

· за формування системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки незайнятих громадян;