Реферат: Державно-правовий механізм протидії корупції

- визначення системи органів протидії корупції, оптимізація їх структури та визначення форм взаємодії та координації між ними;

- забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів із протидії корупції;

- підвищення міри відповідальності за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Отримали законодавче визначення принципи протидії корупції . Так, в Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 24 квітня 1998 року №367, зазначено, що діяльність щодо боротьби з корупцією повинна здійснюватися на таких основних принципах:

- демократизації управління суспільством, побудови та організації державної влади і місцевого самоврядування, що забезпечує оптимальну відкритість для населення діяльності посадових осіб;

- верховенства права;

- пріоритету та захисту прав людини;

- зміцнення доброчесності у відносинах державного апарату і службовців усіх категорій з населенням;

- системності;

- комплексності, що передбачає здійснення невідкладних короткострокових, довгострокових, постійних заходів економічного, соціально-політичного, організаційно-управлінського, правового, соціально-психологічного та іншого характеру;

- взаємодії владних структур з інститутами суспільства і населенням;

- удосконалення порядку та нормативного регулювання організації праці посадових осіб;

- практичної спрямованості та радикальності заходів;

- наукової обґрунтованості;

- входження до міжнародної системи боротьби з корупцією та розвитку всебічного співробітництва з іноземними державами [8].

Майже подібний перелік принципів пропонує М.І. Мельник [2, с. 245], розкриваючи сутність кожного з них.

На нашу думку, до принципів державно-правового механізму протидії корупції обов’язково необхідно віднести і такі, як:

- законність, а саме, здійснення лише тих заходів та використання лише тих методів, що безпосередньо передбачені законодавством України;

- спільність, тобто участь у протидії корупції крім правоохоронних органів усіх інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та окремих громадян;

- гуманізм, тобто перевага під час протидії корупції методів переконання;

- гласність, тобто систематичне висвітлення у державній статистиці та засобах масової інформації відомостей про стан протидії корупційним діянням та іншим правопорушенням, пов’язаних з корупцією;

- економічність, який передбачає економічну обґрунтованість антикорупційних заходів та методів.

До елементів державно-правового механізму протидії корупції ми також відносимо об’єкти та рівні протидії корупції . Наприклад, М.І. Мельник наголошує на тому, що об’єктом протидії корупції є корупція як соціальне явище, у тому числі її конкретні прояви, корупційні відносини та їх суб’єкти, фактори корупції [2, с.237].

Погоджуючись з автором у тому, що об’єктом протидії з досліджуваних питань є корупція як соціальне явище, корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, вважаємо, щокорупційні відносини та їх суб’єкти, а також фактори корупції у державно-правовому механізмі протидії корупції мають певне самостійне значення.

Про корупційне детально йшлося у попередньому підрозділі. Це діяння вважається закінченим з моменту незаконного одержання особою матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, порушення спеціальних обмежень – з моменту вчинення зазначених у законодавстві дій або бездіяльності, а відповідальність за нього настає незалежно від одержання особою матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг [13].

У ст. 2 Закону України „Про боротьбу з корупцією” зазначено, що за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, на підставі цього Закону несуть відповідальність особи, уповноважені на виконання функцій держави:

а) державні службовці;

б) Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри;

в) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;