Реферат: Диференційований підхід до індивідуального вибору методики кесарева розтину при різних акушерських ситуаціях

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівникдоктор медичних наук, професор

Глазков Ілля Сергійович,

Кримський державний медичний университет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Камінський Вячеслав Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, зав. кафедри акушерства, гінекології та репродуктології,

доктор медичних наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний университет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1

Захист дисертації відбудеться “_29_”_травня_ 2008 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “11”квітня2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професорРоманенко Т.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема оперативного розродження є однією з основних дискусійних і дослідницьких тем, інтенсивно обговорюваних у вітчизняній і зарубіжній літературі (Е.А. Чернуха и соавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006; Y.D. Kimberlyetal., 2002). Після даних цих же авторів за останні 10-15 років у зв’язку з високою популярністю кесарева розтину (КР) продовжує збільшуватися число жінок з оперованою маткою, оскільки кожна друга з них планує в подальшому народжувати (R. Azzizetal., 2003; R.S.Gibbs, 2006). Із зростанням питомої ваги оперативного розродження відсутня тенденція до зниження частоти інфекційних ускладнень, а ризик розвитку ендометриту збільшується в 5-10 разів (R. Cnattiginsetal., 1999; A. Pedroetal., 2003).

Продовжується пошук уніфікованого абдомінального оперативного розродження, що методологічно є сумнівним, оскільки унікальність цієї операції полягає не тільки в тому, що відбувається швидка динамічна зміна об’ємів прооперованого органу в післяопераційному періоді, що корінним чином міняє умови загоєння раневої поверхні, але і те, що оперативне втручання відбувається в абсолютно різних початкових умовах, обумовлених як акушерською патологією, так і акушерською ситуацією (нерозгорнений нижній сегмент, порушення скоротливої діяльності матки), впливаючих на характер репаративних процесів і прогноз функціональної спроможності області її розрізу при подальших вагітностях і пологах.

Отже, виникла настійна потреба патофізіологічного обгрунтування доцільності і пошуку самих оптимальних технологій і методик ушивання розрізу на матці під час КР при акушерських ситуаціях, що найчастіше зустрічаються: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторний КР і наявність високого інфекційного ризику.

Все вищевикладене є чітким обгрунтуванням актуальності вибраного наукового напряму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України “Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки“ (№ д.р. 0102 V 006916).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні (АР) на підставі розробки й упровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Провести оцінку структури показань до операції КР при різних акушерських ситуаціях: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту, повторний КР і АР на фоні високого інфекційного ризику.

2. З’ясувати вплив різних методик ушивання розрізу на матці на тривалість операції КР, операційну крововтрату, частоту післяопераційних ускладнень і перебування пацієнток в стаціонарі.

3. Порівняти основні ехографічні параметри матки і рубця на ній при використанні різних методик ушивання рубця на матці під час КР.

4. Оцінити стан репаративних процесів в матці після КР і використання різних методик ушивання розрізу на матці на основі вивчення в метроаспіраті найінформативніших біохімічних і імунологічних показників.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--