Реферат: Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
Вступ.
1. Суттєвість, значення, класифікація, засоби та методи діяльності міжнародних організацій та їхня роль у регулюванні МЕВ
2 . Україна в міжнародних організаціях (сучасний стан).
3. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.
4 . Україна та міжнародні економічні організації.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ.
Україна стала незалежною державою після багатолітньго напівколоніального існування. Ця незалежність здобута у подоланні численних труднощів і випробувань.
Нині Україна творить свою зовнішню та внутрішню політику відповідно до вимог сьогодення та на перспективу. Сфера зовнішньополітичної діяльності України – одна з найважливіших галузей суспільних відносин, яка «спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизначиними принципами і нормами міжнародного права» (стаття 18 Конституції України).
Засадчими документами зовнішньої політики України є такі визнані міжнародні акти, як Статут ООН, Декларація прав людини, акти ОБСЄ – Гельсінський Заключний Акт, Паризька хартія для нової Європи та вітчизняні документи – Конституція України, Акт проголошення незалежності України, Декларація про державний сувернітет України, Основні напрями зовнішньої політики України.
Отже, в діяльності з міжнародних економічних організацій Україна пройшла шлях становлення і розвитку зовнішнополітичних проявів, трансформування концептуальних засад для досягнення вагомого результату, що сприятиме утвердженню Украаїни як високо розвинутої держави, рівної серед європейських країн, основною метою якої на міжнародній арені є збереження унітарності, недоторканості, цілісності, економічної та інформаційної безпеки, захист прав і свобод людини.
«Одним з найголовніших пріорітетів зовнішньої політики України є її активна участь у формуванні нової архітектури безпеки Європи.» із виступу Президента України Л.Кучми на Асамблеї ЗЄС (4 червня 1996 р.).
1.Суттєвість, значення, класифікація, засоби та методи діяльності міжнародних організацій та їхня роль у регулюванні МЕВ.
Ефективною формою економічного співробітництва та регулювання міжнародних економічних відносин є діяльність міжнародних організацій (МО). Становлення та розвиток сис теми МО – це об’єктивний процес, що є виразом глобальної тенденції до інтернаціоналізації та інтеграції господарського життя. МО вирішують різноманітні проблеми міжнародного співробітництва – глобальні, регіональні, галузеві. Прообрази міжнародних організацій існували ще в стародавньому світі, коли об’єднання держав вирішували питання регулювання спорів між державами, а також проблеми, пов’язані з розвитком торгівлі. У середні віки з’являються вже більш зрілі форми міжнародних об’єднань і союзів, покликаних вирішувати економічні питання, наприклад, Ганзейський союз північнонімецьких держав – торговельна організація купців германських земель. [1]
Міжнародні організації сучасного вигляду виникають у середині XIX ст. До початку Першої Світової війни їх було вже біля 500, значна їх частина припинила своє існування, але виникли нові МО. Першими МО були: Міжнародний союз електрозв’язку (1865, Женева), Всесвітній поштовий союз (1874, Берн), Міжнародний союз залізничного транспорту (1980, Берлін). З метою офіційної реєстації МО в 1909 у Брюсселі почав діяти Союз міжнародних асоціацій (рис. 1).
| |
| |
|
| |
| |
|
Рис.1. Основні етапи розвитку процесу створення міжнародних економічних організацій.
МО – це стабільне об’єднання не менше трьох держав, які мають цілі, компетенцію, постійні органи управління, а також політикоорганізаційні норми (установлення, серед яких статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень тощо). Цілі та діяльність МО повинні відповідати загальновизнаним принципам міжнародного права й принципам, закріпленим у статуті ООН.
МО діляться на дві основні категорії – міжурядові (міждержавні) та неурядові, існують МО, які мають змішане членство: в них перебувають держави, громадські організації та інші МО,
найчастіше регіональні.
Класифікація міжнародних організацій:
· за компетенцією:
а) загальна (ООН, ОАЕ, ОАД, ЛАД, ЮНКТАД);
б) вузька (ОПЕК, УПЕБ, МОП, СОТ);
· за рівнем:
а) урядові (20%);
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--