Реферат: Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
Важливою складовою ПЗМ є спільна діяльність з підтримання миру в Європі під егідою ООН чи ОБСЄ. Україна вбачає в цьому процесі можливості НАТО до подальшого трансформування у більш широку ЄвроАтлантичну структуру безпеки.
Україна виступає за встановлення відносин спеціального партнерства з НАТО.
Україна і Чорноморське економічне співробітництво. 25 червня 1992р. Україна, Греція, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія, Вірменія підписали Стамбульську Деклацію про Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС).
ЧЕС створено з метою налагодження багатостороннього співробітництва країн, що прилягають до Чорноморського басейну , у галузі транспорту, охорони здоров’я, телекомунікацій, науки, техніки, інформації, туризму, економіки, торгівлі, екології.
У рамках ЧЕС розроблено программу співпраці у гірничовидобувній, вугільній, хімічній , електрохімічній та електронній промисловостях, а також у будівництві.
Центральноєвропейська Ініціатива(ЦЄІ) створена у 1989р. Группою держав Центральної і Східної Європи з метою розвитку багатостороннього співробітництва у політичній та соціальноекономічній сферах і зміцнення стабільності і безпеки в регіоні. Разом з Тим об’єднання покликане підготувати держави до членства в ЄС.
ЦІ зосереджує свою діяльність на питаннях розвитку регіонального співробітництва в енергетиці, транспорті, захисті довкілля, підприємництві, цивільній обороні, інформатиці, науці і технологіях, телекомунікаціях, статистиці, туризмі [8, с.97].
Україна набула членства в ЦЄІ з травня 1996р., вона бере участь у погоджені і здійснені більшості програм та проектів ЦЄІ, одним з яких є спорудження залізничної магістралі ТрієстБудапешт Київ Москва.
3. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.
Іноземні середньо і довгострокові кредити країни залучають для інвестування в економіку, а короткострокові – для зовнішньоторговельних зв’язків. Крім того, іноземні кредити використовують для покриття дефіцитів платіжних балансів, бюджетів, для здійснення структурних змін у перехідних економіках, подолання глибоких кризових явищ тощо.
Україна використовує позики міжнародних фінансових організацій – МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР та кредити окремих держав і їх угруповань.
Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробітництва з МВФ. Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 р. і на початок жовтня 1999 р. Україна отримала від МВФ 3,241 млрд дол.США. Кредити було виділено на економічну трансформацію та досягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. У 1999 р. Україна використала 635 млн дол. США кредитів МВФ.
Другим за розмірами наданих кредитів Україні є МБРР. Станом на 1 березня 1999 р. їх надано на суму 2,587 млрд дол. США, або 32,8 % від увіх позичок МФО. З них понад 70 % було спрямовано на покриття дефіци ту платіжного балансу країни та державного бюджету.
Розширюється співробітництво між Україною та ЄБРР. Центральне місце серед кредитів цієї організації належить позикам на розвиток приватних малих і середніх підприємств. ЄДРР надає під погоджені проекти кредит, який становить значну частку їхньої вартості. Зокрема у вартості розширення в Україні мережі Євробаче ння частка ЄБРР становить 48,5 %, у вартості реконст рукції аеропорту «Бориспіль» 34,5 %.
Останнім часом започатковане співробітництво України з МФК (інвестиційним банком Світового банку для країн, що розвиваються) переважно з надання технічної допомоги приватним фірмам.
Покладається велика надія на активну кредитну діяльність в Україні ЧБТР – новоутвореної установи в регіональному об’єднанні ЧЕС, яка передбачає кредитування розвитку національних економік країнчленів через інвестиційні проекти.
Не залишаються поза увагою і кредити окремих дер жав та їх угрупувань. Це перш за все кредити держав – постачальниць енергоносіїв (зокрема Туркменистан і Росія) та кредити ЄС. У 1999 р. кредити ЄС становили
61 млн дол. США. Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економічною практикою. Ці кредити використовуються для розвитку економіки країн або точно за призначенням.[11, с.282].
4. Україна й міжнародні економічні організації.
Діяльність міжнародних економічних організацій сприяє розвитку та регулювання міжнародних економічних відносин, на сучасному етапі для України питання про членство в багатьох з них є актуальним.
З проголошення незалежності України здійснює міжнародну економічну діяльність як повноправний суб’єкт міжнародного співтовариства.
Україна була одним з 50 засновників ООН у 1945 р., є її активним членом, обиралася до складу ЕКОСОР ООН, є членом окремих Комітетів і Комісій ООН, у тому числі ЕКОСОР, обиралася до Ради керуючих ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, є членом ради з питань торгівлі та розвитку ЮНКТАД, бере участь у роботі ЄЕК, є членом МАГАТЕ, ЮНІДО, ЮНЕСКО, МОП, ВПС, МСЕ, БІГА, ВМО, ВОІВ, ВООЗ, ІКАО, МВФ, МБРР, МФК, ІМО (рис.4).
Зараз Україна повною мірою представляє в ООН свої національні інтереси, її роль з отриманням незалежності свої національні інтереси, її роль з отриманням незалежності стає конструктивнішою та вагомішою. У зв’язку з реформуванням ООН Україна формує своє бачення її діяльності, базуючись на нових умовах розвитку світо вої ситуації та на потребах обліку геополітичної конфігурації, що докорінно змінилася. Україна є членом близько 20 організацій системи ООН, а також понад 60 її постійних або тимчасових органів. У Києві відкрито представ ництво ООН (1992) і функціонує Українська асоціація сприяння ООН – їхня діяльність сприяє вирішенню цілого ряду насамперед економічних проблем. Наприклад, на засадах Постійного представництва ООН в Україні проведено семінари з приватиза ції, з проблем міграції та біженців та ін. Українська асоціація сприяння ООН розповсюджує інформацію про основні напрямки діяльності ООН, надає консультативну допомогу з різноманітних питань сфери інтересів ООН.[3, с.41]
ВТО – Всесвітня туристична організація
ІНМАРСАТ Міжнародна організація морського супутникового зв’язку.
ЄБРР – Європейський банк реконструкцій та розвитку
У співробітництві України з міжнародними організаціями поза системою ООН важливими є стосунки з СОТ. Україна отримала статус спостерігача ще в ГАТТ, яку перетворено в СОТ. Процес приєднання до СОТ розпочався 17 грудня 1993 року.
Секретаріату ГАТТ було подано заявку Уряду України про намір приєднання до ГАТТ. У червні 1994 р. до Робочої Комісії ГАТТ було подано Меморандум про зовнішньоторговельний режим України з питань розгляду заявки України щодо приєднання до цієї організації. На засіданнях Робочої Комісії вже розглянуто такі питання:
· Моніторинг стану економічних реформ і процесу реформування зовнішньоторговельного режиму в Україні відповідно до норм і принципів ГАТТ/СОТ
· Стан і перспективи реформування ринку послуг і системи охорони інтелектуальної власності,
· Відповідність інвестиційного режиму в Україні вимогам Угоди про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею