Реферат: Динаміка перельоту птахів
Летять білі лелеки вузьким фронтом, вибираючи найбільш сприятливі в аеродинамічному відношенні місцевості. Летіти над морем лелеки, природно, уникають.
2.3 Приліт гуски сірої
На місцях гніздування, з'являються рано, на початку березня. Населяє найрізноманітніші внутрішні води. Будують гнізда переважно на відкритих місцевостях в залишках старої трави.
Гуска сіра — рано прилітає, з'являється біля ополонок і калюж талої води на лугах. Терміни прильоту в різні роки сильно коливаються.
Спостереження за прильотом даного птаха проводились рано навесні. Прилітають сірі гуси переважно на ті місця, де вони гніздувалися минулі роки, молоді пари теж прилітають переважно зі своїми батьками. Спочатку з`являється невелика частина птахів. На весняному прольоті тримаються парами або невеликими зграйками в 5 — 10. У гніздові місця прилітають парами, які утворилися на зимівлях. Поряд завжди є деяка кількість самців, що навесні наполегливо переслідують чужих самок. На цьому ґрунті між самцями часто виникають бійки. Самці переслідують самок і спаровуються з ними. Пари в гусей досить стійкі, самець тривалий час — до початку линяння — тримається разом із самкою.
Незабаром після прильоту ми могли спостерігати шлюбні ігри, що відрізняються великою розмаїтістю. Гусак то опускає у воду дзьоб, то швидко викидає голову вгору, то піднімається над водою майже вертикально, то майже розпластується по воді, витягуючи шию вперед. При цьому пера на шиї скуйовджуються, а на голові піднімаються. Усе це супроводжується своєрідними звуками.
Вибір місця для гнізда здійснюють як самка, так і самець. Останній допомагає самці й у будівництві гнізда, підносячи матеріал для нього.
Як правило, гнізда розташовуються на сухих місцях на землі, вони добре укриті під деревами, кущами, буреломом, у купках високої трави. У заплавах часто гніздяться на деревах у старих гніздах ворон, чапель і інших великих птахів, а іноді й у дуплах з відкритими широкими входами.
2.4 Приліт шпака звичайного
Шпак звичайний досить поширений птах наших територій. Гніздиться переважно в дуплах дерев, але також заселяються пари і в штучні гнізда, шпаківні.
Описуваний вид — перелітний птах. Зимує на Британських островах, на європейському й африканському узбережжях Середземномор`я, в Ірані, Афганістану, Індії, Індокитаї й у південній частині Китаю. У межах нашої країни на зимівлях зустрічається на Каспії, у невеликому числі на Чорному морі, у Середній Азії.
Навесні шпаки прилітають досить рано, коли ще досить прохолодна погода, в березні місяці. Спостереження за прильотом показали, що під час весняного прильоту шпаки летять зграями, вибудовуючись клином, шеренгою. Чисельність птахів у зграях дуже різна, від декількох штук до декількох сотень.
Дані птахи поселяються переважно с парках та садах міст та сіл. Проведені нами спостереження показали, що птахи з`являються переважно не поодинці, а маленькими зграйками 5 – 10 особин. Птахи прилітають переважно на ті ж самі місця гніздування. Прилітаючи на місця гніздування починають займати гнізда, розселяються в дуплах та шпаківнях. Самці починають виводити голосну та дзвінку пісню. Пісня в них голосна і різноманітна завдяки запозиченим чужим звукам, часто було чути тьохкання і лящання. На місця гніздування прилітають, ще розбившись на пари, і пари утворюються на місці. Виводячи свою пісню самці закликають свої самок. Після спарювання пари шпаків починає будувати гніздо, в місці, яке було вибране самцем.
Гніздо вистилають переважно стеблами і листками сухих рослин, хоча використовуються дрібненькі деревні гілки. Гніздо круглої форми, ретельно вистелений м'якими листками і пухом, яким обкладаються і краю гнізда. Розміри гнізда можуть досягати 6 — 10 см в основі, 4 — 6 см висоти.
2.5 Приліт зозулі звичайної
Пташка прилітає досить пізно, кінець квітня – початок травня. Зозуля веде переважно кочовий спосіб життя. Цей птах не має свого гнізда, а підкладає свої яйця до гнізд інших пташок. Пташенята зозулі досить швидко вилуплюються і викидають з гнізд маленьких пташенят. Зозулі перебувають в найрізноманітніших ділянках деревостою, але усе-таки переважно в листяних лісах.
Спостереження за прильотом зозулі звичайної проводились в кінці квітня. Перші спроби знайти даного птаха виявились невдалими, пройшовши по лісу ми не почули жодного “ку-ку” і не побачили жодного птаха. Проведений другий рейд спостережень, перші числа травня, дав значно кращі результати. Проходячи через смугу лісових насаджень ми почули знайомі звуки та побачили 2 пташок.
2.5 Приліт ластівки сільської
Ластівка сільська веде перелітний спосіб життя. Прилітає з південних теплих країв переважно на початку квітня. Кажуть, якщо з`являються ластівки, то вже весна настала остаточно.
Спостереженні за прильотом ластівки сільської проводились на околицях населеного пункту, де є одноповерхові житлові будинки.
Прилітають ластівки сільські переважно зграями, в яких налічується 15-20 пташок. Ластівки прилетівши, вони спочатку розміщуються на гілках дерев, на проводах телефонних та електромереж. Ми спостерігали за прильотом, а також за утворенням пари у ластівок. Навесні, коли прилітають, ластівки стають особливо крикливими і рухливими. Ластівки літають, пурхаючи у повітрі, то стрімко злітаючи вгору, то пролітають майже над самою землею. Самці видають пісню у вигляді квапливого щебетання з окремими більш гучними і звичними вигуками і тихою трелькою на кінці. Поклик звучить як “твід-твід...” або “тлюітлюі...”. Сидячи на стовпі, самець виводить свою пісню, граціозно повертаючи своє тіло зі сторони в сторону. Чутно її далеко. На цю «пісню» прилітає самка, і відбувається утворення пари. Пара, що сформувалася, завзято захищає свою гніздову ділянку, виганяючи з неї всіх пташок.
Гніздо будують ластівки переважно під стріхами, балконами житлових будинків, сараях та стріхах будинків у сільській місцевості, на телеграфних проводах. Будують гніздо і самець і самка на протязі кількох днів. Для будівництва вони використовують переважно залишки сухої трави та грудочки землі, які вони зліплюють за допомогою слини.
Підсумки спостережень
Спостереження проводилось за декількома видами птахів, а саме лелека білий, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна та ластівка сільська.
Таблиця 1.
Час прильоту, будова гнізд та висиджування пташенят досліджуваними птахами
Назва виду | Час прильоту | Будівництво гнізда | Кількість яєць у кладці | Тривалість насиджування |
Лелека білий | Березень – квітень | Самка та самець | 3 - 4 | 33 – 34 дні |
Гуска сіра | І половина березня – кінець квітня | Самка | 4 – 5 | 27 – 28 днів |
Шпак звичайний | Середина березня | Самець та самка | 5 – 11 | 11 – 12 днів |
Зозуля звичайна | Квітень-травень | Не будує гнізда | 1 – 2 | 9 – 10 днів |
Ластівка сільська | Початок квітня | Самець та самка | 4 - 6 | 13 – 16 днів |
Висновок
Для наших спостережень ми вибрили найбільш поширених птахів, які досить часто зустрічаються. Вони досить добре вирізняються серед багатовидового складу нашої орнітофауни: одні мають нехарактерні для інших місця гніздування, другі характеризуються своєю особливою піснею, треті особливістю забарвлення.
У житті птахів, як і інших тварин, спостерігаються сезонні явища — реакції на зміну умов довкілля.
Нами були проведені спостереження за прильотом перелітних птахів – лелека білий, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Всі ці птахи прилітають навесні, але терміни прильотів для представників різних родин дещо різняться: гуси прилітають ранньої весни, коли ще сніг не зовсім розтанув, шпаки та лелеки, коли стає дещо тепліше (березень - квітень), ластівки та зозулі, коли надворі вже справжня весна.
Список використаної літератури
1. Благосклонов К.Н. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 215 с.
2. Воїственський М.А. Наші птахи. – К.: Рад. школа, 1969. – 127 с.
3. Жизнь животных. В 7 томах. Т.6. Птицы / Под ред. В.Д.Ильичева, А.В. Михеева. – М.: Прсвещение, 1986. – 527 с.
4. Мальчевский А. С. Орнитологические экскурсии. Серия: Жизнь наших птиц и зверей. Вып.4. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – 296 с.
5. Марисова І.В. Птахи України: Польовий визначник. – К.: Вища школа, 1984. – 184 с.
6. Михеев А.В. Биология птиц. – полевой определитель птичьих гнезд. – М.: Цитадель, 1996. – 460 с.
7. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных. – Ч.2. – Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник. – М.: Высшая школа, 1979. – 272 с.