Реферат: Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом

2. Асиметрична (нерівномірна) акомодація:

2 а) стан, коли різниця діоптрійних значень НТЯЗ є меншою, ніж ступінь астигматизму, що може свідчити про часткову «адаптацію» до астигматизму: ∆НТЯЗ<∆R;

2 б) стан, коли різниця діоптрійних значень НТЯЗ є більшою, ніж ступінь астигматизму, що може свідчити про «дезадаптацію» до астигматизму: ∆НТЯЗ>∆R;

2 в) стан, коли НТЯЗ в головних меридіанах мають однакові значення (повна «адаптація» до астигматизму): ∆НТЯЗ=0.

Стан меридіональної акомодації при досліджуваних видах астигматизму представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Характер меридіональної акомодації при досліджуваних видах астигматизму у дітей

Вид астигма- тизму	Вік, ро-ків	Характер меридіональної акомодації у дітей з астигматизмом								Всього
		∆НТЯЗ=∆R		∆НТЯЗ<∆R		∆НТЯЗ>∆R		∆НТЯЗ=0
		n	%	n	%	n	%	n	%	n	%
Зміша- ний	5-7	2	2,6	23	29,5	53	67,9	-	-	78	100
	8-14	1	1,0	31	31,6	64	65,3	2	2,1	98	100
Гіпермет- ропічний	5-7	2	3,6	5	9,0	49	87,4	-	-	56	100
	8-14	3	4,5	28	41,8	35	52,2	1	1,5	67	100
Міопічний	5-14	-	-	14	23,7	44	74,6	1	1,7	59	100

Примітка. n – кількість очей.

Отже, отримані результати підтверджують наявність при змішаному, простому гіперметропічному та простому міопічному астигматизмі як симетричної, так і асиметричної (нерівномірної) акомодації. При цьому, в більшості випадків констатований асиметричний характер акомодації в головних меридіанах ока.

Було проведено дослідження акомодаційної функції при різних видах прямого астигматизму в двох головних меридіанах ока у дітей двох основних вікових груп: 5-7 і 8-14 років. Чітко прослідковано значне ослаблення акомодації в горизонтальному меридіані у порівнянні з вертикальним. У дітей зі змішаним астигматизмом отримані наступні середні діоптрійні значення НТЯЗ: 6,3±0,12 дптр в горизонтальному меридіані і 9,8±0,09 дптр у вертикальному меридіані у дітей молодшої вікової групи; у дітей старшої вікової групи відповідно 6,9±0,26 дптр і 10,2±0,13 дптр. При простому гіперметропічному астигматизмі ці дані склали відповідно: 6,9±0,22 дптр і 9,9±0,19 дптр у дітей 5-7 років, 7,4±0,18 дптр і 9,5±0,09 дптр у дітей 8-14 років. При простому міопічному астигматизмі були отримані наступні дані: в горизонтальному меридіані 6,3±0,12 дптр, у вертикальному меридіані - 9,8±0,09 дптр. Встановлено, що на 30% очей з досліджуваними видами астигматизму спостерігається секторальне напруження акомодації, яке приводить до зменшення динамічного астигматизму кришталика (в середньому на 0,7 дптр), що являється фактором позитивного впливу на гостроту зору. Водночас показано, що в більшості випадків (на 70% очей) спостерігається секторальне напруження акомодаційної функції, однак з «парадоксальною» зміною динамічної рефракції (збільшенням ступеня астигматизму в середньому на 1,2 дптр), що являється додатковим патогенетичним чинником зниження гостроти зору.

Вивчення зв’язку стану нерівномірної акомодації зі станом некоригованої гостроти зору для далини і зблизька показало, що середні показники некоригованої гостроти зору для далини і зблизька при відповідних ступенях астигматизму при асиметричній акомодації, при якій ∆НТЯЗ менше ступеня астигматизму, були достовірно вищі, ніж при стані, коли ∆НТЯЗ більше його ступеня (р<0,05).

Ефективність лікування розладів акомодації залежно від виду і типу астигматизму у дітей. Показники гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму подано в таблиці 2.

В результаті проведеного лікування у дітей 5-7 років зі змішаним астигматизмом некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,27±0,01 (на 69,2%), коригована – на 0,31±0,01 (на 52,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,31±0,02 (на 119,2%), коригована - на 0,34±0,02 (на 73,9%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,23±0,01 (на 48,9%), коригована – на 0,25±0,01 (на 35,2%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,31±0,02 (на 93,9%), коригована - на 0,29±0,02 (на 50,9%).

У дітей з простим гіперметропічним астигматизмом 5-7 років в результаті лікування некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,32±0,02 (на 66,7%), коригована – на 0,25±0,02 (на 32,9%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,39±0,02 (на 118,2%), коригована - на 0,34±0,02 (на 58,6%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини покращилась на 0,27±0,02 (на 42,9%), коригована – на 0,21±0,02 (на 24,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,34±0,02 (на 69,4%), коригована - на 0,26±0,02 (на 36,6%).

У дітей з простим міопічним астигматизмом в результаті проведеного лікування некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,22±0,02 (на 48,9%), коригована – на 0,17±0,02 (на 21,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,25±0,02 (на 53,2%), коригована - на 0,19±0,02 (на 25,3%).

Таблиця 2

Стан гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму, (M±m)

Вид астигма-тизму	Вік дітей, кількість очей (n)	Характер визначення гостроти зору	Гострота зору, од.		р
			« 1 2 3 4 5 6 » К-во Просмотров: 179 Бесплатно скачать Реферат: Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом >>> Скачать <<< Меню Поиск