Реферат: Ефективність постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

Теоретичним аспектам економічної ефективності матеріально-технічного постачання та збуту продукції до цього часу приділялось мало уваги, що зумовлено існуючою донедавна системою планової економіки, де функції постачання та збуту брала на себе держава.

Для створення цілісної картини ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємства розрахунок доцільно проводити поетапно. На першому етапі система показників показує відношення зусиль (затрат), витрачених на організацію матеріально-технічного постачання виробництва та зусиль, витрачених на збут продукції, до вартості кінцевої продукції (розраховується як середня між вартістю валової продукції та вартістю реалізованої продукції), й частку постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підприємства:

, (1)

де Е_пз – показник ефективності постачальницько-збутової діяльності;

В_кп – вартість кінцевої продукції, грн.;

В_пз – витрати на постачання та збут, грн.;

4, (2)

де Ч_пз – частка постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підприємства;

В – сумарні витрати підприємства, грн.

Наступний етап розрахунку показників ефективності постачальницько-збутової діяльності повинен дати відповідь, чи потрібно вносити зміни у таку діяльність на підприємстві. На цьому етапі розрахунку як показник загального результату використовується дохід від реалізації. У контексті такого підходу розглядаються два основних показники, що відображають ефективність витрат на постачання та збут: коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи та коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи.

Коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи розраховується за формулою:

, (3)

де К_О – коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи;

Д_р – дохід від реалізації, грн.;

В_пз – витрати постачальницько-збутової системи, грн.

Коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи є оберненим до коефіцієнта окупності постачальницько-збутової системи і розраховується за формулою:

. (4)

Наступний етап розрахунків визначає вплив постачальницько-збутової діяльності на ефективність підприємства загалом. Ефективність діяльності підприємства виражається в показнику рентабельності. Вплив процесів постачання та збуту на формування рентабельності підприємства можна визначити за допомогою виділення витрат на постачання та збут у витратах підприємства та частини активів, які обслуговують постачальницько-збутову діяльність підприємства, в активах підприємства. Таким чином, записавшиприбуток як різницюдоходів івидатків підприємства, отримаємо формулу:

, (5)

де Д – дохід підприємства, грн.;

– витрати підприємства без витрат на постачання та збут, грн.;

– сумарні витрати на постачання та збут, грн.;

– основні фонди, без фондів, які використовуються в постачальницько-збутових процесах, грн.;

– основні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.;

– оборотні фонди, без фондів, які використовуються в постачальницько-збутових процесах, грн.;

– оборотні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.

Формула (5) дозволяє провести факторний аналіз впливу постачальницько-збутових витрат на рентабельність активів підприємства.

Визначення вартості основних фондів, задіяних у постачанні та збуті, є складнішим завданням, залежить від специфіки діяльності кожного підприємства і потребує спеціальних досліджень. Окремі види основних фондів можуть використовуватись не лише у постачанні та збуті, а й для інших потреб. Тому для цих одиниць основних фондів необхідно ввести коефіцієнти, за якими їхня вартість буде поділена між активами, задіяними в постачальницько-збутових процесах, і тими, що в таких процесах участі не беруть.

Основну частину оборотних фондів, задіяних у постачальницько-збутовій діяльності підприємства, складає вартість запасів.

Під час розробки заходів щодо підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємства ключовою проблемою є знаходження оптимального поєднання мінімізації витрат на постачання та збут при досягненні бажаного рівня виробництва і задоволення потреб споживачів. Це означає, що предметом раціоналізації є не окремі елементи діяльності підприємства (матеріально-технічне постачання чи збут), а знаходження економічно та ринково обґрунтованого оптимуму усіх елементів діяльності підприємства за умови раціоналізації сумарних витрат на постачання та збут. Для цього на підприємстві необхідно організувати облік постачальницько-збутових витрат. Метою такого обліку повинно бути економічно обґрунтоване визначення обсягу витрат, необхідних у плановому періоді для забезпечення виробництва і реалізації продукції, визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутків і формування вартості постачальницько-збутових послуг.

У другому розділі – “Аналіз постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” – визначено основні тенденції та перспективи розвитку, що мають місце при здійсненні процесів матеріально-технічного постачання та збуту виготовленої продукції, а також проведено аналіз ефективності цих процесів у сільськогосподарських підприємствах Львівської області.

Характерною негативною ознакою динаміки матеріально-технічної бази стала тендерція, особливо у другій половині 90-х років минулого століття, до її значного зменшення, погіршення якісного складу основних засобів. Ці тенденції продовжуються і зараз. За період 2000-2006 рр. вартість виробничих фондів знизилась на 36,8%. Позитивними тенденціями, однак, є зростання коефіцієнта оновлення основних засобів на 5,2 пункта та зменшення коефіцієнта ліквідації основних засобів на 0,5 пункта протягом періоду, що аналізується (ступінь інтенсивності оновлення зріс на 4,99 пункта), хоч порівняно з ступенем зносу ці фактори поки що мало можуть вплинути на загальну вартість основних засобів (табл. 1).