Реферат: Екологічна сертифікація продукції
- Екознак, що інформують про безпеку продукції для людини і навколишнього середовища.
- Знаки і написи, що інформують про можливість переробки відходів (часто це стосується упаковки). Таким чином, утилізуються відходи як вторинну сировину, і охороняється природа. Іноді знаки цієї групи повідомляють про те, що виріб отримано з вторинної сировини (наприклад, пластмасові предмети). До такого роду Екознак відносяться «Зелена точка» (Німеччина);
Знак «Ресайклінг» (використовується в США, Великобританії, країнах Північної
Європи), що закликає здавати упаковку в приймальні пункти для подальшої переробки.
Питаннями екологічного маркування та етикетування займається Міжнародна організація по стандартизації (підкомітет ПКЗ ІСО/ТК207 «Етикетування (маркування) в галузі навколишнього середовища»).
Прийняття міжнародних стандартів ISO серії 14000, які включають керівництва з управління навколишнім середовищем і з аудиту навколишнього середовища, створило основу для організації і проведення екосертифікаціі.
У 1998 р. в 55 країнах було сертифіковано 5147 компаній на відповідність створених ними систем управління навколишнім середовищем вимогам стандарту ІСО 14001.
У 1999 р. національні органи з акредитації десяти європейських країн 1 підписали Угоду про взаємне визнання акредитації органів
За сертифікації в області управління охоронною навколишнього середовища. Угода підписана в рамках співробітництва в Європейській асоціації з акредитації (ЕА), яка була утворена в 1998 р. в результаті злиття Європейської асоціації з акредитації сертифікаційних органів (ЕАС) та Європейської асоціації з акредитації лабораторій (ЕАL).
ЕА має двосторонні зв'язки з системами акредитації інших країн. Кожна сторона, яка підписала Угоду, бере на себе зобов'язання
приймати участь в роботі по одному чи більше з перерахованих нижче напрямків:
- Перевірочні лабораторії і випробувальні лабораторії,
- Органи з сертифікації продукції,
- Органи з сертифікації систем якості,
- Органи з сертифікації персоналу,
- Органи з сертифікації систем управління навколишнім середовищем,
- Інспекційні органи.
Важливе значення створеної форми взаємного визнання - між органами з акредитації - полягає в тому, що воно є основною для укладення міжурядових угод у будь-яких законодавчо регульованих областях.
3. Роль екологічного аудиту та екосертифікаціі при впровадженні системи управління навколишнім середовищем (СУНС)
Забруднення природного середовища в результаті діяльності промислових об'єктів, що завдає шкоди здоров'ю населення, залишається найбільш гострою екологічною проблемою, що має пріоритетне соціально-економічне значення. Підвищення ефективності діяльності промислових підприємств у сфері екологічної безпеки та реалізації заходів щодо попередження негативного впливу на навколишнє середовище може забезпечуватися шляхом впровадження системи управління навколишнім середовищем.
Попередження негативного впливу на навколишнє середовище може забезпечуватися шляхом впровадження системи управління навколишнім середовищем.
Система управління навколишнім середовищем заснована на стандартах ISO серії 14000, прийнятих в Російській Федерації (ГОСТ Р. ІСО 14001-98) і передбачає інтеграцію робіт з охорони навколишнього середовища із загальною діяльністю з управління підприємством. Вона є частиною загальної системи адміністративного управління і дає підприємству можливість пов'язати цілі й завдання в галузі екології з фінансовими результатами діяльності і забезпечити ситуацію, коли використовувані ресурси приносять найбільшу вигоду, як у фінансовому відношенні, так і в частині охорони навколишнього середовища.
Невід'ємними складовими частинами управління охороною навколишнього середовища є екологічний аудит і екологічна сертифікація системи управління навколишнім середовищем (СУНС). Екологічна сертифікація СУНС може істотним чином вплинути на зміну екологічної ситуації на рівні окремих промислових підприємств, виробничих комплексів і територій. Сертифікат на СУНС дозволить документально підтвердити існування на підприємстві налагодженої системи збереження природних ресурсів, виконання національних та міжнародних норм і зобов'язань, застрахованого від надмірних матеріальних і ресурсних витрат у разі аварійних ситуацій, а також наявності діючої програми по зниженню негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшення її стану в результаті вдосконалення технологій, проведення природоохоронних заходів та багато іншого.
Найбільш важливою частиною сертифікації систем управління навколишнім середовищем є екологічний аудит. Роль останнього в умовах переходу до ринкової економіки полягає в наданні повної незалежної інформації щодо впливу і його наслідків для навколишнього середовища з боку виробничого підприємства.
Право проведення в установленому порядку сертифікації системи управління навколишнім середовищем і (за її позитивних результатах) отримання сертифіката відповідності мають юридичні та фізичні особи, погодили її проведення з організацією (підприємством), де є об'єкт, що підлягає сертифікації. Результатом робіт сертифікації є видача заявнику звіту, що містить висновки про відповідність сертифицируемого об'єкта вимогам обраного нормативного документа - в даному випадку ГОСТ Р. ІСО 14001-98, - сертифіката відповідності укладання договору на право застосування Знака відповідності та проведення інспекційного контролю або, при негативних результатах сертифікації або інспекційного контролю, - рішення про відмову у видачі сертифіката, зупинення його дії чи анулювання.
Основними цілями сертифікації систем управління навколишнім середовищем є:
- Підтвердження відповідності систем управління навколишнім середовищем і її елементів вимогам ГОСТ Р. ІСО 14001-98;
- Надання зацікавленим сторонам гарантій у виконанні організацією прийнятих зобов'язань в частині навколишнього середовища;
- Створення сприятливих умов для інвестування, кредитування та страхування;
- Створення сприятливих умов для сертифікації продукції.
Об'єктами перевірки та оцінки при сертифікації систем управління навколишнім середовищем є: