Реферат: Екологічна система
- розробка систем заходів щодо мінімального застосування хімічних засобів боротьби зі шкідливими видами
- відновлення порушених природних систем
- збереження еталонних (недоторканих людиною) ділянок Землі.
Об'єктами вивчення екології є екосистеми.
В основі всіх сучасних напрямків екології лежать фундаментальні ідеї біоекології. Класифікація біоекології по рівнях живих организмів підрозділяє на: аутекологію (особин і организмів), синекологію (екологія співтовариств), популяційну екологію.
1.Поняття про екосистему і біогеоценоз
Екологічна система – сукупність спільно проживаючих різних видів організмів і умов їхнього існування, які знаходяться в закономірному взаємозв'язку один з одним (Тенслі А., 1935). Екологічною системою може бути луг, ліс, озеро. Сукачовим В.Н. запропонований і прийнятий термін біогеоценоз – це сукупність на відомому протязі землі однорідних природних умов (атмосфери, гірської породи, рослин, тварин, мікроорганізмів), що має свою особливу специфіку взаємодії цих її компонентів і визначений тип обміну речовиною й енергією їх між собою й іншими явищами природи. Екосистема може об’єднувати декілька біогеоценозів.
З точки зору трофічної структури екосистема ділиться на 2 яруси:
- верхній автотрофний або зелений пояс (рослини),
- нижній гетеротрофний або коричневий пояс ґрунтів і осадів, коренів.
З біологічної точки зору в складі екосистем є такі компоненти:
1 – неорганічні речовини (C, H, N, CO2 , O2 );
2 – органічні речовини;
3 – повітряне, водне і субстратне середовище,
4 – продуценти, автотрофи – рослини, макроконсументи або фаготрофи-гетеротрофи-тварини;
5 – микроконсументи, сапрофіти, деструктори.
2.Класифікація екосистем
Екосистеми класифікуються авторами по-різному. Так, за розмірами вони поділяються на:
1) Мікроекосистеми – стовбур гниючого дерева.
2) Мезоекосистеми – ліс, ставок, озеро.
3) Макроекосистеми – континент, океан.
4) Глобальна екосистема.
3.Характеристика наземної екосистеми
Наземні екосистеми багатоярусні, тобто вертикально розшаровані на по-різному високі структурні частини. У лісі: дерева, підлісок з чагарників, трави, мохи. Можна розчленувати і луг. Тварини в лісі також займають різні яруси: птаха на землі або біля неї (дрозди, дрімлюга), інші – у стовбурах дерев (дятли, качки), треті – у кронах дерев. Це ніші. У кожнім ярусі мається зв'язок рослин (або їхніх частин) із тваринами (хребетними і безхребетними).
Горизонтальні структурні частини наземних біогеоценозів називаються синузіями, в яких теж існують певні зв'язки між живими істотами та ними і середовищем проживання.
4.Характеристика прісноводної екосистеми
Водні екосистеми багать. Різні риби, рослини, тварини живуть на різній глибині. Водойми стоячі або лентичне середовище (лентис – спокійний): озера, ставки, болота. Водойми проточні або лотичні (lotus) – омываючий: ріки, струмки.
Специфіка водної системи: питома теплоємність більш висока, чим у повітрі, велика схована теплота плавлення (для перетворення 1 кг льоду у воду потрібно 336 Дж), найвища з відомих речовин теплота пароутворення (при випарі 1 м води поглинається 2,24*10-3 Дж, найбільша щільність при строго визначеній температурі (+ 4ос ). При температурах більше або менше 4ос вода розширюється, легшає, що захищає озера від промерзання до дна. Лентичні та лотичні екосистеми мають свої особливості як по відношенню до умов, так і в різноманітті живих организмів.
5.Характеристика морських екосистем