Реферат: Екологічна система
Екосистема океану (відкритий океан) – сама велика екосистема (361 млн. км2 , 1,37 млрд. км3 ). Є горизонтальна і вертикальна циркуляція води.
Своєрідні умови життя на дні: повна темрява, величезний тиск, знижена температура води, недолік їжі. У тварин відбулася адаптація: редукція плавального міхура в риб або він заповнений жировою тканиною, атрофовані органи зору, розвинені органи світіння. Відомо більш 800 світних видів організмів, у тому числі 200 видів молюсків, 300 видів риб, 150 видів ракоподібних.
Верхня зона – освітлена (эвфотична) до 200 м. Нижня зона – без світла (афотична) на глибині більше 200 м і до максимальних глибин – 11022 м. В океані 2 екологічні області: товща води – пелагіаль і дно – бенталь.
У мілководній прибережній неретичній зоні екологічні умови найбільш оптимальні для морських організмів: світло, температура, газовий режим, живильні речовини. Тут мається 80% усієї біологічної продукції океану.
Своєрідною зоною океану з високою рибопродуктивністю є апвелинг, тобто підйом вод із глибини у верхні шари океану, на західних берегах континентів. Для цієї зони характерно: висока доза кисню, біогенних речовин, величезні популяції риб, птахів, водоростей (цвітіння – червоні водорості). Це найбільше рибопродуктивні райони океану.
6.Синтез первинної органічної речовини
Первинна органічна речовина утворюється в результаті фотосинтезу зелених рослин, супроводжується поглинанням енергії. Реакція фотосинтезу йде проти термодинамічного градієнту, тобто супроводжується нагромадженням енергії в органічній речовині за рахунок перетворення енергії фотонів в енергію хімічних зв'язків. Загальна кількість енергії, що запасається щорічно рослинами в продуктах фотосинтезу, складає 20,9*1022 кДж. Первинна органічна речовина синтезується в залежності від ряду факторів, зокрема, наявності хлорофілу, води, світла, температури, диоксиду вуглецю і інших.
7.Поняття про трофічний ланцюг, трофічний рівень
На відміну від рослин, тварини не здатні до реакцій авто- і хемосинезу, а змушені використовувати сонячну енергію опосередковано, через органічну речовину, створену фотосинтетиками. Таким чином, у біогеоценозі утворюється ланцюг послідовної передачі речовини й еквівалентної їй енергії від одних організмів до інших, або так називаний трофічний ланцюг.
Рослини називаються автотрофами. Вони створюють первинну органічну речовину, виробляють її з неорганічної. Вони називаються продуцентами. Організми, що не можуть будувати своє тіло з мінеральних компонентів і змушені використовувати створену речовину автотрофами, називаються гетеротрофами, або консументами. Продуценти і консументи – 2 перших ланки трофічного ланцюга.
Створена органічна речовина повинна частково або цілком змінитися. Ця зміна відбувається завдяки особливій ланці трофічного ланцюга – ланцюга редуцентів (редуціо – повернення). Ці організми, переважно бактерії, гриби, найпростіші, дрібні безхребетні, розкладають органічну речовину всіх трофічних рівнів продуцентів і консументів до мінеральних речовин.
8.Еволюція екосистеми
Вирішення питання еволюції екосистеми дуже важливе, оскільки це ключ до розуміння існуючої розмаїтості співтовариства живих організмів на планеті Земля.
В основі еволюції живих організмів лежить природний добір, що діє на видовому і більш низькому рівнях, а також і на рівні екосистем. Його можна підрозділити на взаємний добір, залежний один від одного автотрофів і гетеротрофів (коеволюція) і груповий добір, що веде до збереження ознак, сприятливих для екосистеми в цілому.
У широкому змісті слова коеволюція – це спільна еволюція двох (або більш) таксонів, що об'єднані тісними екологічними зв'язками, але не обмінюються генами. Груповий добір – це природний добір у групах організмів, не обов'язково зв'язаних тісними взаємодіями. В еволюції екосистем збільшується їхня видова розмаїтість, замикаються біогеохімічні цикли, росте здатність видів забезпечувати рівномірний розподіл ресурсів усередині системи і перешкоджати їхньому виходові з неї.
9.Агроценози і природні екосистеми
Агроценози сільськогосподарських культур, особливо однолітніх, існують тільки при втручанні людини. Без цього починається вторинна сукцесія, тобто виростають бур'яни. Але це вже не агроценоз, тобто далеке природним умовам співтовариство, і воно не має жодної властивості екосистеми.
Інші властивості характерні для агроценозів, створюваних з довгоіснуючих лісових рослин. Їх можна віднести до екосистем, якщо не протягом усього життя, то на визначених стадіях розвитку.
Приклад: створення лісу людиною – сосників на бідних піщаних ґрунтах. Утручання людини необхідно на початкових етапах життя рослин. Через 3 – 5 років життя сосна починає створювати співтовариство і домінувати, тобто утвориться екосистема з усіма її критеріями.
екосистема біогеоценоз трофічний ланцюг
10. Штучні екосистеми – екосфери
Розробку принципів і технологій конструювання штучних екосистем уперше почав у 1967 р. К.Фолсом з Гавайського університету (США). Пізніше ними зацікавився центр космічних досліджень НАСА. Створені за технологією Фолсома К. штучні екосистеми назвали екосферами.
Екосфера – це кругла закрита судина, ємністю 25 – 1000 см3 і більш. У неї поміщають морську воду, пісок, повний набір організмів з автотрофним і гетеротрофним способом харчування. Вони повинні здійснювати маловідхідний біоелементарний цикл. Продуцентами служать водорості, консументами – коловертки, редуцентами – бактерії. Енергію екосфери одержують від Сонця. Деякі з них можуть підживлюватися штучною системою освітлення.
Зараз створені екосфери "Біосфера – 1" і "Біосфера – 2". У створенні екосфер мається ряд труднощів. Екосфери розглядаються як прототип життєзабезпечення космонавтів у космічних польотах.
Завершення
У процесі написання реферату ми ознайомилися з поняттями:
- про екосистему і біогеоценоз;
- класифікації екосистем;
- наземної екосистеми;
- прісноводної екосистеми;