Реферат: Економіка використання бджільництва
Таблиця 5. Ринок меду за показниками основних споживачів (за даними світової статистики).
| Країна |
Населення тис. | Потреба в меді за міжнародними нормами, тис.т | Споживання в рік, тис.т | В тому числі | Споживання на 1 людину, кг | Задоволення нормативної потреби, % | В тому числі задовольняється | |||
| власність | імпорт | експорт | Власне виробництво | Імпорт, % | ||||||
| Китай | 1292382 | 2326 | 151 | 255 | 4 | 107 | 0,1 | 0,06 | 100 | - |
| Японія | 127335 | 229 | 43 | 3 | 40 | - | 0,3 | 19 | 7 | 93 |
| США | 285926 | 514 | 147 | 84 | 66 | 3 | 0,5 | 29 | 57 | 43 |
| Канада | 310115 | 56 | 27 | 35 | 5 | 13 | 0,9 | 40 | 100 | - |
| Німеччина | 82007 | 148 | 93 | 20 | 95 | 22 | 1,1 | 63 | 22 | 83 |
| Росія | 144664 | 260 | 53 | 53 | - | - | 0,4 | 20 | 100 | - |
| Великобританія | 59762 | 108 | 29 | 3 | 26 | - | 0,5 | 27 | 10 | 90 |
| Франція | 59453 | 107 | 28 | 15 | 16 | 3 | 0,5 | 26 | 54 | 46 |
| Італія | 57503 | 103 | 18 | 10 | 12 | 4 | 0,3 | 17 | 56 | 44 |
| Іспанія | 39921 | 72 | 39 | 32 | 15 | 8 | 1,0 | 54 | 54 | 22 |
| Польща | 38577 | 69 | 2 | 10 | 3 | 11 | 0,3 | 0,03 | 100 | - |
| Греція | 10623 | 19 | 15 | 14 | 2 | 1 | 1,4 | 71 | 93 | 7 |
| Угорщина | 9917 | 18 | 4 | 16 | 1 | 13 | 0,4 | 22 | 10 | - |
| Австралія | 8075 | 15 | 13 | 9 | 5 | 1 | 1,6 | 87 | 369 | |
| Україна | 49112 | 59 | 59 | 60 | - | 1 | 1,2 | 67 | 100 | - |
Дані про ринок продукції бджільництва на 2011р наведено нижче в таблиці 6.
| Найменування | Тара | Кіл-ть | Ціна (грн.) | Кіл-ть(кг) ОПТ | Ціна (грн.)ОПТ |
| РОЗДРІБ | |||||
| Мед в сотах | дерев'яна міні-рамка |
200- 350 г | 6,00 грн. за 100 г | ||
| Пилок (бджолине обніжжя) | євро банка | 0,5л | 55.00 грн. | 300 | 105.00 грн. |
| Перга (бджолиний хліб) | євро банка | 0,5л | 270.00 грн. | ||
| Прополіс | пластик-контейнер | 125 г | 100.00 грн. | 50 | 420.00 грн. |
| Віск | 45 г | 4,00 грн. | 20 | 80.00 грн. | |
| Маточне молочко | темне скло | 10г | 160.00 грн. | ||
| Маточне молочко в капсулах | пластикова банка | 100г | 250,00 грн. | ||
| Маточне молочко в маточниках | 20шт. | 100,00 грн. | |||
| Забрус | євро банка | 0,5 л | 30,00 грн. |
Розділ 6. Шляхи підвищення ефективності використання бджільництва
Щодо шляхів підвищення економічної ефективності, то передбачені вимогами відповідних статей Закону України "Про бджільництво", зокрема статей щодо удосконалення державного управління в галузі бджільництва (ст. 7), здійснення контролю за ефективністю запилення ентомофільних рослин (ст. 7), підготовки спеціалістів із бджільництва у професійно-технічних і вищих сільськогосподарських закладах освіти (ст. 8, ст. 24), координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із бджільництва (ст. 7, ст. 24), організації державної підтримки бджільництва (ст. 27), охорони бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин (ст. 31).
Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання - у державних, колективних сільськогосподарських підприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах. Але змін на краще все ж немає. За своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігався, здебільшого, за рахунок приватного сектора і зараз у ньому утримується 90% бджолиних сімей. Водночас, проблема необхідності збільшення бджолосімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється на розвиток та на селекцію. Так, у 2003 році уряд виділив 3 млн. грн., у 2004 році - 7 млн. грн., у 2005 році - 8 млн. грн., що дало можливість частково відновити кількість бджолосімей та збільшити їх до 3 млн., хоча для успішного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, як було відмічено, потрібно 6 млн. бджолосімей. Але суми дотацій надто мізерні. Крім того, бажано, щоб дотацію отримували бджолярі, які обслуговують пасіки, починаючи з 10 бджолосімей.
При цьому, прибутки від запилення сільськогосподарських культур, яке забезпечується бджолами, перевищують прибутки від прямої продукції в 15-20 разів. На селекцію у 2003 році виділено 577,0 тис. грн., в 2004 - 646,4 тис. грн., в 2005 - 905,0 тис. грн. Для результативності селекційної роботи в галузі бджільництва бажано упродовж 5 років виділяти щорічно до 3 млн. грн.
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна і культивована медоносна флора України багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечить бджіл безперервним кормовим конвеєром.
Однак, загальносвітова тенденція зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвела в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва, яке не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації. Завдяки запиленню бджолами прибавка врожаю складає: гречки - 41-60%, соняшнику - 30-41%, технічних культур - 46-67%, садів та ягідників - 38-55%, баштанових культур - 40-58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі неможливе без використання бджіл.
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарсь-ких культур та рівня рентабельності галузі рослинництва.
Одним із ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва було б часткове відрахування з прибутків галузі рослинництва. При цьому необхідно здійснити такі кроки:
1) зробити бджолозапилення обов'язковим елементом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур;
2) узаконити орендну плату за бджолозапилення, сума якої визначалася б за домовленістю сторін. У разі не укладення договору власники посівних площ повинні перерахувати в бюджет на розвиток бджільництва за кожен гектар посіяних ентомофільних культур по 1 % від реалізаційної ціни одного гектара насіння даної культури. Цей розрахунок може бути проведений за такою формулою: 0=Рх8х1%, де О - сума перерахувань у бюджет, грн.; Р - реалізаційна ціна 1 ц насіння (без ПДВ), грн.; 8 - площа посіву ентомофільної культури, га; 1% - рекомендований відсоток перерахувань у бюджет;
3) задля нарощування загальної кількості бджолиних сімей та покращення воскового балансу пасік на декілька років заборонити вивіз воску за кордон;
4) для покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь, яку бджоли приносять при запи?